про зраду

Останнім часом, часто чула розмови про зраду / коханок/ коханців

Не розумію зради.Ні моральної. Ні фізичної..
Особливо у сім*ї.
Не розумію і не хочу.
От власне, слухаючи сьогодні якийсь гурт на фестивалі - ледь знайшла візитку, щоб записати вірш, що прийшов в голову..
Тема одноіменна.

Моє розуміння. Безперспективність та слабкість..
Не маю багато слів, щоб про це говорити. Читайте самі і не зраджуйте ! Краще любіть !

Давай, побудь мені коханкою

Такою ніжною, приємною..

Лікуй мої сердечні ранки

І байдуже, що не взаємно!

Давай, побудь моєю втіхою

Щоб зранку

чи вночі.. 

Не довго..

І порятуй мене від відчаю

Я буду прикидатися знедоленим.

Я не скажу дружині про тебе ні слова

Я не люблю бачити,як вона плаче

Але я хочу, щоб ти завжди була готова

Хотіти мене і бачити

І так, між іншим, я не піду ніколи з дому

Бо я надто люблю її очі

Що ?

Ти не будеш лікувати мою втому ?

Чого ж ти, дівчинко, мене не хочеш ?

20/07/13