вівторок, 23 квітня 2013 р.

бути щасливим

Надихнула мене на це написання одна хороша дівчинка,котра зранку привітала цікавою смскою із днем книги )))

Якщо розібратись ( цитую перші рядки вірша),то мені хочеться,щоб колись (чи не колись) цей вірш зміг принести комусь силу,чи надію,чи тепло..
Щоб не вганяв у депресію,а дав сили боротися і розуміти себе

Приємного читання!


Якщо розібратись із траєкторією зв*язків,
Провести вертикалі на північ
Не вірити у випадковості та зняти із душі параліч..
То виявиться,що навколо стіна,
яку ми самі собі будуємо..
і наскільки товста вона,залежить від того
чим ми її лікуємо

Найкращий вихід панацея із добра
Усмішки,радість - це твоя турбота
Щоб попри все щасливою була
Тримайся, - це важка робота

Те,що дається легко - не кріпить
Ні розум,тіло,ні серцеві драми
І як колись задуматись на мить
Бути щасливим - це найкраще з правил

понеділок, 22 квітня 2013 р.

Музика

Одного ранку,смакуючи каву в кухні,читаючи чудову книгу та слухаючи ''Gregorian'' написався мені вірш..
Давненько не писала,а тут наслідок та результат;)
Позитивний.Справжній



Є музика,яка повертає внутрішній спокій
Її особливо корисно слухати зранку
Вона,немов ліки місцевого застосування
Турбується про всі внутрішні рани

Коли здається,що усе йде шкереберть
Руки обриваються від важких емоцій
Кожен ранок-безкінечний день
В цей час музика на твоєму боці
****



А що повертає ваш внутрішній спокій ?
Дуже цікаво знати ! Чекаю відповідей !!!


неділю, 14 квітня 2013 р.

дозріла )))


Нарешті,я дозріла до того,щоб написати щось цікаве у блог.

Надихнула мене одна хороша людина )

В принципі,сьогоднішній день був натхненний. Я приїхала додому задоволенна та повна емоцій !

Відкриваю повідомлення,а там аудіозапис та такі слова :


  "така ж добра ,чиста і світла як ти)є пісні з якими асоціюються люди-саме ця асоціюється з тобою!чогось хочеться написати що все буде добре!"


Знаєте,і в цей момент стало ще світліше та дуже приємно !
Пісня дуже хороша ( доречі ))

Усміхаюсь досі ! І ще надовго вистачить..)

Тішуся рудим котом,що горланить на весь будинок і розгромлює балкон; Гарячим чаєм,яким грію руки; людьми,що мене оточують ...

НАРЕШТІ !

Для мене найстрашніше було - загубити себе , втратити , піддаючись усім негараздам та розчаруванням

А їх за останній рік було дуже багато !

В деякі моменти здавалось,що я повністю зневірююсь в людях. Стаю черствою. 
Гублю себе..

І якраз коли я падала - було найважче.Хоча,як пише В.Полозкова :

 "Когда ты падаешь,на самом деле никого не должно быть рядом"


Та в цьому є суть. В цьому є сила..

Я не буду роздувати тему про падіння та розчарування

Навколо і так багато сірості !

Веду до того, що дуже важливо берегти в собі добро та світло ! Незважаючи ні на що !

Наша сила не в тому,щоб зачерствіти та замкнутися від усіх,уникаючи розчарувань.. Наша сила в тому,щоб могти ЗАЛИШАТИСЯ ЛЮДЬМИ  попри все..

І коли я чую,чи бачу такі слова у свій бік - я розумію,що я себе не втратила і хочу залишатись такою завжди !

Ось це щастя !!!



середу, 10 квітня 2013 р.

буває..

Привіт !
Щось у мене творчєскій крізіс (
Не пишу і не запощую у блог

Виправлятись треба,правда ?)
Знайшла щось старе та добре !

Читати будете ? ;)
Відкрию таємницю,я дещо маю до цього вірша ;)
Та поки хитро промовчу )


буває.

Буває,губляться слова і я не можу сказати важливе Буває,гублю себе я і здається,що все можливо
Буває,що не можу взяти себе в руки і відкрити серце Буває,що не чую звуки і не можу придумати як це зветься
Буває,що долаю відстань і не пам*ятаю куди йшла Буває,кажу "ВідстАнь", а насправді боюсь залишатись сама.
Буває,що зрушую стіни і зникають усі перепони Буває,навколо все біле, а я далі не вірю в забобони
Буває,я хочу любити А чесно,я сильно боюсь Коли любиш-найлегше убити А я ж ніколи не здаюсь.
Буває,губляться слова і безглуздо казати важливе Що би не сталось - я жива В цьому житті - усе можливе

понеділок, 1 квітня 2013 р.

Знаєте..

Наступний вірш про "Знаєте.."
Пам*ятаю чітко емоції,з якими він писався.
Самі емоції не опишу,та у вірші все вдало передалось

Їхала по автобамі, після прочитання чудової книги..оскільки книгу прожила,багато описаного відчула на собі - "народила" цей вірш.

Ну що ж,знову щирість ! Все,як завжди )
Романтики вам та міцних обіймів

Знаєте,є такі книги
після яких хочеться випити залпом колодязь води
Бігти до моря
Кричати про рими

Знаєте,є такі люди
Заради яких страшно заснути,
щоб не прогавити рух зімкнених вій
Не хочеться голосно дихати поряд з ним
Щоб не розбудити

Знаєте,є такі подорожі,
які надихають на звершення
та дають зрозуміти істинну цінність речей
Перед якими ,немає сну
Особливо,якщо пригортатися
до дуже гарячих плечей

Знаєте,є таке щастя
про яке не хочеться казати нікому
Носити у собі
Дякувати подумки,тому хто його дарує
Навіть якщо він про це не знає

Знаєте,є такі вірші
(як оцей)
пишучи якого, щось у грудях
розлітається на мільйони вразливих деталей

Їдучи 130 по трасі,
я збираю всю ніжність
та боюсь втратити ранковий погляд його сонних очей

або тримай..

Давненько написався у мене цей вірш )
Висилала на весняний літ.конкурс і згадала,що не публікувала його ще ! А час то йде )

Тому,ділюсь )
Приємного читання та надіюсь,що весна вже таки не за горами..)

Не стій і не дивись як я горю
Або іди,або тримай сильніше
Я роздарую посмішку свою
Щоби навколо стали всі добріші

Не обирай собі легкі шляхи
І мотивуй свої думки весною
Не треба руйнувати всі замкИ
Я попри це залишуся з тобою

Відвідай ще мого смакУ
Та обіймай сильніше і сильніше
І не дивуйся,що тримаю руку
В міцних обіймах почуваюся вільніше

Нехай весна,ще зовсім не весна
І я палаю від своїх емоцій
Моя струна розстроїлась.Сумна..
Та все чудово
Я на твоєму боці