понеділок, 31 березня 2014 р.

Танок у росі

Від ранкових світанків,
танкІв у росі
Розумному досить для справжнього смаку
Від заходу сонця у повній красі,
де замість дощу в небо падають знаки..

Від щирих усмішок парує тепло
стікають у море смачні порівняння,
щоб в світі завжди так комфортно було
Від щастя складаються в коло рівняння..

В руках панорама гірських горизонтів,
де вітер дарує душевну вуаль
Загорну в обійми у ці міжсезоння
Послухай як зорі дзвенять..
мов кришталь..

десь на 7-му небі


Відчуваю терпкість безмежного сонця
Десь на сьомому небі буяє життя
Розливаю казкового чаю по вінця
Я заплющую очі.
Ловлю небуття

Все навколо магічне,
безмежне,
солодке
Часом, танці танцює моя голова
Я стискаю губами весняне повітря
Це весна,від якої я гублю слова

Як важливо зловити свій вітер руками
Обійняти,
горнутись,
давати тепло
Я блукаю, шукаю, мандрую світами
Лиш би радісно й добре у серці було

середа, 26 березня 2014 р.

Зранку йшов дощ

Зранку йшов дощ
Я вдивлялася в безодню води
...не йди...
Без питань
Без думок
Без журби
..Я благаю..
...не йди..

**
Вже тиждень гримить щось у небі
Я мовчки пакую ключі
..до тебе..
..до тебе
..до тебе
Чи вранці
Чи вдень
Чи вночі

Безликий сюжет біографії
Ховаю під мокрим плащем
Я схиблена на географії
Напилася твоїм дощем

Я надто поранена війнами
Ти знаєш як це лікувати
Обіймами
Дикими
Вільними
Я так прагну жити..
лиш би не вмирати

..А зранку йшов дощ..
Десь в чужих паралелях мої очі ще досі мокрі від снів
Я сиділа й молилась до неба..
на скелях..
..Хочу бути з тобою..
Та весь час бракне слів..

..а тим часом мій вітер розносить ПО(волі) :

Ти люби. Забирай. 
Ти ж так цього хотів..