
Я довго думала про що писати..
Скидаю посмішку на стіл
Азартно я не вмію грати
Якби ж ніхто..Не вмів.Не смів
Тримає слово за лаштунками
Брехливі сльози,бо чужі
Йде мова про життя з дарунками
Їх тут багато. Всі свої
Ми ставим чорне на сім'ю
А виграють насправді гроші.
І бачим помилку свою,
А нам здається,що "хороші"
Ми програєм в житті любов
Бо вибираєм безтурботність
А потім плачем. Знов і знов..
Така нестерпна тут самотність
Вбиваєм ми в собі життя
Бо нам здається,що так модно
Всі цінності летять в сміття
Програли все.Безповоротно
Немає коментарів:
Дописати коментар