Все, що я вмію..

E non mi accorgo che so respirare (Mina)

Все, що я вмію - дихати
Біля тебе цього вже забагато
Я вмію дихати спокоєм, криками
Втім, можеш і це забирати

Все, що я знаю - потяги
Ними до тебе летіти
Плакати вмію на протязі
Лиш забуваю тремтіти

Все, що я хочу - вірити
Не відчувати руйнації
Віру на сум перевірити
Спокій без дискримінації.

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

Закінчити перед тим як почати

E dimmi ancora
quanto pesa
la tua maschera di cera

Скільки важить твоя бетонна маска ?

Чому до мене її вдягаєш ?

Порятуй мою втому будь ласка

Що ж ти ще про мене не знаєш ?

Скільки важать твої сталеві нерви ?

Чому я періодами їх відчуваю ?

Я не вдягатиму маску стерви

Заради того, що ми разом випили чаю

Скільки важать твої чуттєві рими ?

Чому мені їх даєш читати ?

Я не боюся ні вітру, ні зливи

Я боюся закінчити перед тим як почати

26/11/14

Потяг Маріуполь-Львів

NEGRAMARO - Mentre tutto scorre

Перші рядки вірша взяті з пісні. Власне, вона мене надихнула на ще один вірш.

(про нього в іншому пості)

5 життів

***

Я тричі в тобі захлиналася
Втрачала сумління подумки
Лишатися поряд боялася
Ховалась за твої родимки

Я тричі від тебе цуралася

Хоч півень вже рік не співає
До сонця щоранку сміялася
Воно мене також ховає

Я тричі у тобі топилася
Мов кішка - ще 5 життів
Думками твоїми молилася
Цілунок
"Кохаю"
І знов полетів

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

***

Існують такі пісні, що вивертають душу і додають відчуттів. Під одну з таких пісень написався цей вірш.

mina feat afterhours – tre volte dentro te

Не стій..

Не стій і не дивись як я горю
Або іди
або тримай сильніше
Я роздарую посмішку свою
Щоби навколо стали всі добріші

Не обирай собі легкі шляхи
І мотивуй свої думки весною
Не треба руйнувати всі замки
Я попри це залишуся з тобою

Відвідай ще мого смаку
Та обіймай сильніше і сильніше
І не дивуйся,що тримаю руку
В міцних обіймах почуваюся вільніше

Нехай весна,ще зовсім не весна
І я палаю від своїх емоцій
Моя струна розстроїлась.Сумна..
Та все чудово
Я на твоєму боці

прослухати можна тут

.. А крила має..

Монолог - діалог

Ми втомились чекати

Крига просить тепла -

крила вчаться літати

Може край океану очистить сумління ?

Я втрачаю свідомість - 

ти втрачаєш коріння

Між лопатками повені знайдених знаків

Я втомилась просити - 

ти втомився літати

Залатай !

Malynivna - Залатай

Залатай моє сумління своїми рядками
божевільними нотами, що втікають із губ
я з тобою відмовлюся навіть від кави
замість неї - відчиню нам двері.
До згуб..

Всі слова - безкоштовні.Навіщо нам спати ?
Ти бери мою руку і йдемо до хмар
Можеш подумки пісню мені заспівати
Відчуваю вустами то холод, то жар

Вдячна сонцю за сяйво,що нас огортає
Ця весна, наче пісня
А пісня - душа
Десь між вітром вночі я тебе обіймаю
Будь зі мною завжди
Я втомилась сама !

послухати аудіо