Все, що я вмію..

E non mi accorgo che so respirare (Mina)

Все, що я вмію - дихати
Біля тебе цього вже забагато
Я вмію дихати спокоєм, криками
Втім, можеш і це забирати

Все, що я знаю - потяги
Ними до тебе летіти
Плакати вмію на протязі
Лиш забуваю тремтіти

Все, що я хочу - вірити
Не відчувати руйнації
Віру на сум перевірити
Спокій без дискримінації.

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

5 життів

***

Я тричі в тобі захлиналася
Втрачала сумління подумки
Лишатися поряд боялася
Ховалась за твої родимки

Я тричі від тебе цуралася

Хоч півень вже рік не співає
До сонця щоранку сміялася
Воно мене також ховає

Я тричі у тобі топилася
Мов кішка - ще 5 життів
Думками твоїми молилася
Цілунок
"Кохаю"
І знов полетів

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

***

Існують такі пісні, що вивертають душу і додають відчуттів. Під одну з таких пісень написався цей вірш.

mina feat afterhours – tre volte dentro te

Раб

Спати на прозорих покривалах

Заливати соромом ріки

Бігти без зупину

Без привалу

Впасти на заплакані повіки

Без мети так байдуже живеться

Наче раб,затравлений казками

Без мети - це ніби як без серця

А як з серцем - то хіба шматками

Не кричи у морі про озера

Не топчи ногами по живому

Не шукай між каменями зерна

А як страшно - не кажи нікому

Трав'яний чай

Знаєш.. як би там не було
Я тепер збиратиму щоліта нам трави на чай
Така різна буває м'ята
Бери
Не втрачай

Десь над часом збирається повінь,

спантеличена жовтим дощем

Я шепочу йому свою сповідь

Накриваю світанок плечем

Незрадливими дотиками слова

Розіллю нам до сонця чаїв

До країв чути :

  "Шепчуться.

   Змова.."

Ти мій голос собі причаїв 

Серпень 2014, Збараж

Несвідомі / Свідомі

Сублімація

Порівняння

Розбіжності

Де слова

Де звуки

не розібрати

Коли зашкалює спідометр ніжності

Хвилю Гір не побачити

і не спіймати

Невимовні над(крайнощі) вечірніх галявин

Щоб впіймати тепло

не потрібні турботи

Не вимірюй рівняннями сонця прогалини

Я залишусь з тобою,мабуть, до суботи

Несвідомі

Свідомі

імітації

відчаю

Десь туманом накрило мої теореми

Я знаходжу

й беру

Порівняннями і звичаями

Ні до чого

/насправді/

всесвітні дилеми

Шипіт 06/07/2014

Iryna Malynivna 

#Пазли

сміх - гріх

Бажання близькості

Догорає час

Слова більше не описати словами

Страх істерить

і залишає нас

На білій стелі босими ногами

І сміх

І гріх

Між нами пів планети

Ніяка кока-кола не розчинить цю ерозію

Розходяться і сходяться

комети

Вдаряючись колінами

Втрачаючи ілюзію

Бажання чути

і потреба бачити

пов*язані прозорими світилами

Любити - означає всіх пробачити

Волоссям витирати ноги,

а не крилами

На межі між..

На межі між пристрастю і порно
Хтось знаходить себе
А хтось втрачає
Запам'ятай:
навіть якщо тебе беруть за горло

Без любові це все нічого не означає

На межі між садами і пустелями
Хтось воду каламутить,
а хтось від спраги помирає
Запам'ятай:
навіть якщо ти думаєш,що маєш все

Без любові це "все" нічого не означає

На межі між виходом і входом
Хтось зачинить вікно
А хтось двері відчиняє
Запам'ятай:
навіть якщо ти знайдеш рішення згодом

Без любові це все нічого не означає

Зупиняється час..

Мої пальці показують час
у тебе під шкірою,
мов стрілки зеленого годинника
Збирай повні жмені піску про запас
Я розбуджу тебе на світанку
без поспіху
і без будильника

Філософія ранку проста і самотня
мов маяк серед моря,
мов гігант-океан
Нам не варто в цім світі боятись безодні
Коли ранок з тепла -
то цей ранок - наш дар

Скляні кімнати розбавлені плівками,
на яких зберігаються наші посмішки
Я лоскочу твій час своїми стрілками
Пий з джерел моїх воду
Сонячні промені огортають нас пошепки

**

Відчувай вічність між нами
Зупиняється час..
Світ для нас !

Гарем

Скільки прекрасних
довговолосих
принцес
ти ховаєш
за іржавими замками ?
Скільки дарунків щоранку несеш?
Лиш би вони не просились до мами..
Скриньку Пандори давно вже розбито
Струни сумління століт як не грають
Ходиш і нудиш ти цим білим світом
Доки тебе у гаремі чекають
Сліпо тремтять у конвульсіях вії
Мов ті дерева,
яким час роздягатись
Кажуть, любов,
а насправді - повії
Що ж, любий друже, якраз час боятись

Щастя без візи

Коли він називає мене крихіткою,
Огортає крилами до ночі
Почуваюся смиренно тихою
Сонячні сплетіння цілувати хочу

Коли до нас всього пів дотику
Збереженого Всесвітом і веснами
Мої слова стають його наркотиком,
Його зірки стають моїми сестрами

Коли моє серце до нього мігрує
Залишивши вдома ключі та валізу
Я чую крізь сон,як він ребра цілує
Буває, що щастя існує без візи

Блюзове. ЩастяМИ. Part 2

Блюз..
Дощ
Ти
Я
Ми..
Такі вільні
Такі сильні
Такі щасливі
Шукали нас милями
...хвилями..
Заради того, щоб відчути тепло,
яке стікає по плечах
..зливами..
Зрештою,
не важливо..
Головне, що знайшли..

Тремтять коліна від надмірної близькості

(Власне, ні, не так)

Близькість з тобою
не може бути надмірною..

Тремтять коліна за пів подиху до тебе
А ще вчора
ця мить здавалася вічністю..
Тепер -
життєва потреба

Ми
День
Ніч
Ранок
Сон
Такі гармонійні..
Такі усміхнені
В унісон..

Примружуєш очі
Бачу в них небо
Щастя - шлях
Наші дні..
Наші ночі..
Ти мені треба
Я тобі треба

Полетіли !
Давай, хутчіш..До спільних зір
У спільне небо

Дощ
Блюз
Я
Ти
Ми
Залишаємося сильниМИ
Огортаємося ідиліяМИ
Спокушаємося гармоніяМИ
і сплітаємося..
душаМИ
тілаМИ
серцяМИ
взаємностяМИ

Хіба є в цьому світі щось прекрасніше ?..

ЩастяМИ

"ЩастяМИ"

Давай, на одному з берегів
Хорватії
Біля моря
По вуха в піску
                   Я читатиму в позі "лотоса"тобі свої вірші
Десь до ранку
(Як мінімум..)
Досхочу..

Ти будеш слухати
Ти будеш в захваті
від того,
як я ховатиму за пасмами волосся своє обличчя
не приховуючи очевидного зв'язку..
не приховуючи засоромлену посмішку..


Давай, на одному з берегів Балі
Серед світу..
По вуха в гармонії
Ти малюватимеш
на моїх стегнах і плечах
пазли сонячних ідилій
Всю ніч..
До дощу..
Я буду сміятись і вигинатись,
мов кішка
від лоскоту
від твоїх симфоній..
Муркочу..

Давай, на одній з найвищих гір Карпат
Понад хмарами
По вуха в красі..
Ми зустрічатимемо разом перші промені
рідних горизонтів..
Щомитті..
В росі..

Ти будеш бачити
Я буду чути
Як мокрі сорочки прилипли до грудей
Достатньо заплющити очі
і відчути...
як стають реальністю
ці потоки
спільних
назвичайних
ідей..

ДИВОвижне

Ти про мене нічого не знаєш

Я тебе ще ні разу не бачила

Та разОм ми дійдемо до краю

І влаштуємо перше побачення..

Ми з тобою тримаємо небо

Щоб воно нам не впало на голову

"Ми" для нас - це шалена потреба

Поміж нами нема місця холоду

Неважливо, що було раніше

В нас попереду щастя! 

Я знаю !

Пригортай до серденька частіше

Я тебе кожну мить обіймаю

У пам'ять Героїв Небесної Сотні

Як би ти себе не запаковувала у вакуум,

Не ховала голову в пісок..

На серці назавжди зарубцюються знаки

Чи хочеш, чи ні -

це просто зв'язок

А пам'ять у тобі наводить ладИ,

лишає відрізки чАсу із полину

Хотілося крикнути: 

"Небо не йди ! 

Віддай нам Героїв ! 

Вони в нас єдині !"

Та небо мовчало холодним дощем,

В очах всі ці дні гостювала журба

Нещасная мати жахливим плачем

кидалася в землю..

Був син.. 

Вже нема..

12/04/14

Диха (Ти)

Дихати вільно.
Стискати легенями перехрестя доріг,
на одній з яких мене чекаєш ти..

Дихати сильно.
Попри сніг та дощ із посмішкою
прямувати до своєї мети..

Дихати сонцем.
Загортати у губи найсмачніші цілунки весняного щастя.
Берег(ти) .
.
Дихати серцем.
Танцювати один на двох танок на світанковій росі.
Обіймати Всесвіти

Дихати вітром
Торкати натхнення засоромленими віями,
що лоскочуть твої думки

Дихати світом
Пити хвилі із моря,
тамуючи спрагу обпечених губ.
Триматись за руки..
і Вірити..

/бАлі/

Засинати під звуки дощу,

де між нами стікає пісок

Обійматися досхочу.

Нам до щастя всього лиш крок

Розфарбований світлом світ

Я тримаю у твоїх руках

Я готую нам липовий цвіт

Будем пити на теплих мостах.

Гладдю шиється кожен ранок

Холод сходу - це благодать

Я принесу нам щастя на ґанок

І на кінчиках вій ти захочеш його розгадать.

ВОда

А я тебе вже обіймала під дощем ?

Коли на тілі розквіта' вода ..

Чи накривав мене своїм плащем ?..

Бери і множ мої слова на два

Вдягаю душу й тіло у росу

Збираю із плечей твоїх безладний сміх

Вдихаю грудьми всю навколишню красу

Мого натхнення хватить на усіх

Хіба я не казала,що у нас є крила, 

Які синхронно миються дощем ..?

Моя душа - човен. 

Твоя - вітрила

Ми можем грітися одним плащем

05-06/04/14

Горну(ТИ)ся

Горнусь до тебе в обід - 

планети сходять з орбіт

Горнусь до тебе вранці - 

зірки кружляють в танці..

- Горнись до мене вночі..

Бери від щастя ключі..

Горнусь до тебе щодня

Моє ти щастя !

Я твоя

Марки на Груди

Слова застрягають у мене між ребрами

то вранці лоскочуть,

то десь серед ночі

Чужі обіцянки ростуть поміж вербами

Ховають у корінь безсовісні очі

Бліді, зимні щоки здригаються з відчаю

Пінцетом виймаю з-під ребер по букві

Така реконструкція вже стала звичаєм

Наклеюю марки на груди..

Хай будуть

28/03/14

..мене у руки..

Бери мене в руки - цілуй зап*ястя

Тепер або ніколи..

за крок до щастя

Горни у себе тричі - щоби до пари

Торкаю твої вилиці

без слів..

руками

Впиваюсь в твої плечі -

лоскочу віями

Це так тепер доречно -

слова міняти діями

Танцюю в тебе в просторі - 

зав*язую вузли

Мої цілунки  постріли

Дивись, не упади ;)

А втримаєш гармонію - люби мене всі ранки

Моє тепло є зброєю

і я не ставлю рамки