четвер, 27 листопада 2014 р.

Все, що я вмію..



E non mi accorgo che so respirare (Mina)


Все, що я вмію - дихати
Біля тебе цього вже забагато
Я вмію дихати спокоєм, криками
Втім, можеш і це забирати

Все, що я знаю - потяги
Ними до тебе летіти
Плакати вмію на протязі
Лиш забуваю тремтіти

Все, що я хочу - вірити
Не відчувати руйнації
Віру на сум перевірити
Спокій без дискримінації.


26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів


Закінчити перед тим як почати

E dimmi ancora
quanto pesa
la tua maschera di cera

Скільки важить твоя бетонна маска ?
Чому до мене її вдягаєш ?
Порятуй мою втому будь ласка
Що ж ти ще про мене не знаєш ?

Скільки важать твої сталеві нерви ?
Чому я періодами їх відчуваю ?
Я не вдягатиму маску стерви
Заради того, що ми разом випили чаю

Скільки важать твої чуттєві рими ?
Чому мені їх даєш читати ?
Я не боюся ні вітру, ні зливи
Я боюся закінчити перед тим як почати

26/11/14
Потяг Маріуполь-Львів

Перші рядки вірша взяті з пісні. Власне, вона мене надихнула на ще один вірш.
(про нього в іншому пості)

5 життів


***
Я тричі в тобі захлиналася
Втрачала сумління подумки
Лишатися поряд боялася
Ховалась за твої родимки

Я тричі від тебе цуралася
Хоч півень вже рік не співає
До сонця щоранку сміялася
Воно мене також ховає

Я тричі у тобі топилася
Мов кішка - ще 5 життів
Думками твоїми молилася
Цілунок
"Кохаю"
І знов полетів

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

***
Існують такі пісні, що вивертають душу і додають відчуттів. Під одну з таких пісень написався цей вірш.

неділю, 23 листопада 2014 р.

un bicchiere di neve



в нас на двох лише одна склянка снігу
кілька віршів
трохи музики і 
кілометри доріг
Нам не холодно
Над головою падають зорі
падають мрії
і всього один останній поцілунок
щоб перетворити сніг у воду
щоб перетворити море в океан
щоб перетворити любов в свободу
щоб сказати: " я тебе ніколи не віддам"

четвер, 13 листопада 2014 р.

Не стій..

Не стій і не дивись як я горю
Або іди
або тримай сильніше
Я роздарую посмішку свою
Щоби навколо стали всі добріші

Не обирай собі легкі шляхи
І мотивуй свої думки весною
Не треба руйнувати всі замки
Я попри це залишуся з тобою

Відвідай ще мого смаку
Та обіймай сильніше і сильніше
І не дивуйся,що тримаю руку
В міцних обіймах почуваюся вільніше

Нехай весна,ще зовсім не весна
І я палаю від своїх емоцій
Моя струна розстроїлась.Сумна..
Та все чудово
Я на твоєму боці


прослухати можна тут

середу, 5 листопада 2014 р.

.. А крила має..


Монолог - діалог
Ми втомились чекати
Крига просить тепла -
крила вчаться літати

Може край океану очистить сумління ?
Я втрачаю свідомість - 
ти втрачаєш коріння

Між лопатками повені знайдених знаків
Я втомилась просити - 
ти втомився літати



пʼятницю, 24 жовтня 2014 р.

Залатай !



Залатай моє сумління своїми рядками
божевільними нотами, що втікають із губ
я з тобою відмовлюся навіть від кави
замість неї - відчиню нам двері.
До згуб..
Всі слова - безкоштовні.Навіщо нам спати ?
Ти бери мою руку і йдемо до хмар
Можеш подумки пісню мені заспівати
Відчуваю вустами то холод, то жар
Вдячна сонцю за сяйво,що нас огортає
Ця весна, наче пісня
А пісня - душа
Десь між вітром вночі я тебе обіймаю
Будь зі мною завжди
Я втомилась сама !

суботу, 16 серпня 2014 р.

Раб

Спати на прозорих покривалах
Заливати соромом ріки
Бігти без зупину
Без привалу
Впасти на заплакані повіки

Без мети так байдуже живеться
Наче раб,затравлений казками
Без мети - це ніби як без серця
А як з серцем - то хіба шматками

Не кричи у морі про озера
Не топчи ногами по живому
Не шукай між каменями зерна
А як страшно - не кажи нікому

Трав'яний чай

Знаєш.. як би там не було
Я тепер збиратиму щоліта нам трави на чай
Така різна буває м'ята
Бери
Не втрачай

Десь над часом збирається повінь,
спантеличена жовтим дощем
Я шепочу йому свою сповідь
Накриваю світанок плечем

Незрадливими дотиками слова
Розіллю нам до сонця чаїв
До країв чути :
  "Шепчуться.
   Змова.."
Ти мій голос собі причаїв 

Серпень 2014, Збараж

середу, 13 серпня 2014 р.

Forest

Перед очима forest
На годиннику summer
Ми наминаємо серпневі кавуни
І ще game зовсім не over
І ще так далеко до зими..

І ключик свідомосі вже є в руках
Натисну на "play"
і світ зоресяє
Шукаю оазис в обірваних снах
Він пісню заграє і пообіцяє

Чи freedom
Чи silence
Усім по-одному
Бери нам іще шматок кавуна
Ми power
Ми balance
Не тягне додому
Мій дім - це на плечах велична гора

Серпень 2014, Усть-Чорна


середу, 9 липня 2014 р.

Про вільних душею, або як я вперше поїхала на Шипіт

Відверто кажучи, не планувала їхати на цей фестиваль. Все вирішилось спонтанно під час нічного скайпування

/Спонтанність - найкращий порадник у мандрівних планах/

Наступного дня я замовила квитки на потяг,  спакувала наплічник і вночі вже їхала у Воловець

Прокинувшись о 6 ранку та побачивши за вікном потяга Гори - спати вже не хотілося
Милувалась, раділа, розливалася гармонією на весь вагон

Воловець зустрів приємною, ранковою прохолодою та київськими хіппі, з якими ми шукали спосіб добирання у Пилипець

А сам Шипіт зустрів мене такою красою. В той момент я вже відчула, що не дарма поїхала, що цей фестиваль буде ідеальним :) І не прогадала :)



Шипіт - це сотні вільних людей. 
Вільних душею
Це інший світ, перебуваючи в якому, я розлетілась на пазли і складала себе частинками неба, дерев, сонця та людей.

Лежала у траві та відчувала, як по тілу простором розливається вітер та спокій.

Шипіт - це прекрасна закарпатська говірка, яку приємно слухати, навіть якщо не розумієш деяких слів (дякую гурту Rock-H, завдяки ним я таки розуміла )

Шипіт - це той Світ, де зникає буденність прямолінійно з моментом, коли скидаєш з себе взуття та груз дилем.

Коли незнайомими людьми хочеться милуватися, знайомими - насолоджуватися,а особливих - обіймати

Коли спів пташок доповнює скрипка, гітара, сопілка...
 
Це два талановиті чаклуни vlemen та mihail.konstantinov , які своєю імпровізацією розфарбували фестиваль у ще яскравіші кольори 

Шипіт - це прекрасні, п'яні хіппі, які приходять до вогнища з гітарами та грають нам взамін на чай, їжу, або щось міцніше. Вони діляться геніальними фразами, на кшталт " Зачєм паріцца, еслі можна нє паріцца" :-)
А потім солодко засинають на чужих колінах

Шипіт - це діти, які бігають голяком від одного намету до іншого, носять хмиз у вогнище та кидають у казанок з бограчем ягоди чорниць, щоб було смачніше

Шипіт - це магічна ватра, вогонь якої гріє та очищає. 
Танці навколо неї схожі на магічні ритуали, а музика відносить у найпотаємніші куточки бажань

На Шипоті немає вікових категорій.Немає обмежень. Немає стереотипів
Туди приїздять з дітьми, з домашніми тваринками, з музичними інструментами, з ірокезами, 
з сивим волоссям.. та головне, що всі приїздять туди з відкритими серцями !

Здається, що можу безкінечно продовжувати цей опис, проте переконана, що поки ви там не побуваєте - ви не зможете відчути і третини з того, що я описала

Для себе зрозуміла, що цей фест тепер стане однією з прекрасних традицій, яку я дотримуватимусь щороку :)

Безмежно вдячна тим прекрасним людям, з якими я ділила фантастичні вихідні, палатку, чаї, веганські смаколики, настрої та гармонії :-*





#Шипіт  #Карпати #Фестиваль #Гармонія #Пазли

вівторок, 8 липня 2014 р.

Несвідомі / Свідомі


Сублімація
Порівняння
Розбіжності
Де слова
Де звуки
не розібрати
Коли зашкалює спідометр ніжності
Хвилю Гір не побачити
і не спіймати

Невимовні над(крайнощі) вечірніх галявин
Щоб впіймати тепло
не потрібні турботи
Не вимірюй рівняннями сонця прогалини
Я залишусь з тобою,мабуть, до суботи

Несвідомі
Свідомі
імітації
відчаю
Десь туманом накрило мої теореми
Я знаходжу
й беру
Порівняннями і звичаями
Ні до чого
/насправді/
всесвітні дилеми

Шипіт 06/07/2014
#Пазли

пʼятницю, 6 червня 2014 р.

сміх - гріх


Бажання близькості
Догорає час
Слова більше не описати словами
Страх істерить
і залишає нас
На білій стелі босими ногами
І сміх
І гріх
Між нами пів планети
Ніяка кока-кола не розчинить цю ерозію
Розходяться і сходяться
комети
Вдаряючись колінами
Втрачаючи ілюзію
Бажання чути
і потреба бачити
пов*язані прозорими світилами
Любити - означає всіх пробачити
Волоссям витирати ноги,
а не крилами

четвер, 5 червня 2014 р.

На межі між..

На межі між пристрастю і порно
Хтось знаходить себе
А хтось втрачає
Запам'ятай:
навіть якщо тебе беруть за горло

Без любові це все нічого не означає

На межі між садами і пустелями
Хтось воду каламутить,
а хтось від спраги помирає
Запам'ятай:
навіть якщо ти думаєш,що маєш все

Без любові це "все" нічого не означає

На межі між виходом і входом
Хтось зачинить вікно
А хтось двері відчиняє
Запам'ятай:
навіть якщо ти знайдеш рішення згодом

Без любові це все нічого не означає

неділю, 18 травня 2014 р.

Зупиняється час..

Мої пальці показують час
у тебе під шкірою,
мов стрілки зеленого годинника
Збирай повні жмені піску про запас
Я розбуджу тебе на світанку
без поспіху
і без будильника

Філософія ранку проста і самотня
мов маяк серед моря,
мов гігант-океан
Нам не варто в цім світі боятись безодні
Коли ранок з тепла -
то цей ранок - наш дар

Скляні кімнати розбавлені плівками,
на яких зберігаються наші посмішки
Я лоскочу твій час своїми стрілками
Пий з джерел моїх воду
Сонячні промені огортають нас пошепки

**

Відчувай вічність між нами
Зупиняється час..
Світ для нас !

пʼятницю, 16 травня 2014 р.

Гарем

Скільки прекрасних
довговолосих
принцес
ти ховаєш
за іржавими замками ?
Скільки дарунків щоранку несеш?
Лиш би вони не просились до мами..
Скриньку Пандори давно вже розбито
Струни сумління століт як не грають
Ходиш і нудиш ти цим білим світом
Доки тебе у гаремі чекають
Сліпо тремтять у конвульсіях вії
Мов ті дерева,
яким час роздягатись
Кажуть, любов,
а насправді - повії
Що ж, любий друже, якраз час боятись

Щастя без візи

Коли він називає мене крихіткою,
Огортає крилами до ночі
Почуваюся смиренно тихою
Сонячні сплетіння цілувати хочу

Коли до нас всього пів дотику
Збереженого Всесвітом і веснами
Мої слова стають його наркотиком,
Його зірки стають моїми сестрами


Коли моє серце до нього мігрує
Залишивши вдома ключі та валізу
Я чую крізь сон,як він ребра цілує
Буває, що щастя існує без візи

четвер, 8 травня 2014 р.

Опитування :)

Друзі, надважливі запитання маю до вас
Виділіть, будь ласка, 5хв часу і дайте відповідь
Повірте, це важливо :)
Плюси до карми і кава при зустрічі гарантовані :)


Так от

1.Якби ви планували відпустку в Італію, ви хотіли б відвідати відомі, розрекламовані місця чи погодились би поїхати у маловідомі,проте красиві райони ?

2.Скільки ви готові заплатити за відпустку терміном у 7-10днів (у цих же нерозрекламованих місцях) в Італії ?

3.Чи була б для вас бонусом можливість харчуватися не лише італійською кухнею,а й українською та польською ?

4.Ви віддаєте перевагу активному відпочинку чи пасивному ?

5.Що для вас важливо при поїздці за кордон ? На які аспекти звертаєте увагу в першу чергу ?

6.Наскільки (від 1 до 10) для вас важливе місце ночівлі ?
Ви хотіли б відпочивати у комфортабельному готелі ?
Чи для вас достатньо комфортного місця для ночівлі ?

7. Чи 2014 р є платоспроможним для відпочинку за кордоном ?

Дуже дякую всім хто відповість !



четвер, 24 квітня 2014 р.

Блюзове. ЩастяМИ. Part 2

Блюз..
Дощ
Ти
Я
Ми..
Такі вільні
Такі сильні
Такі щасливі
Шукали нас милями
...хвилями..
Заради того, щоб відчути тепло,
яке стікає по плечах
..зливами..
Зрештою,
не важливо..
Головне, що знайшли..


Тремтять коліна від надмірної близькості

(Власне, ні, не так)

Близькість з тобою
не може бути надмірною..
Тремтять коліна за пів подиху до тебе
А ще вчора
ця мить здавалася вічністю..
Тепер -
життєва потреба

Ми
День
Ніч
Ранок
Сон
Такі гармонійні..
Такі усміхнені
В унісон..
Примружуєш очі
Бачу в них небо
Щастя - шлях
Наші дні..
Наші ночі..
Ти мені треба
Я тобі треба
Полетіли !
Давай, хутчіш..До спільних зір
У спільне небо

Дощ
Блюз
Я
Ти
Ми
Залишаємося сильниМИ
Огортаємося ідиліяМИ
Спокушаємося гармоніяМИ
і сплітаємося..
душаМИ
тілаМИ
серцяМИ
взаємностяМИ

Хіба є в цьому світі щось прекрасніше ?..

пʼятницю, 18 квітня 2014 р.

ЩастяМИ

"ЩастяМИ"

Давай, на одному з берегів
Хорватії
Біля моря
По вуха в піску
                   Я читатиму в позі "лотоса"тобі свої вірші
Десь до ранку
(Як мінімум..)
Досхочу..

Ти будеш слухати
Ти будеш в захваті
від того,
як я ховатиму за пасмами волосся своє обличчя
не приховуючи очевидного зв'язку..
не приховуючи засоромлену посмішку..


Давай, на одному з берегів Балі
Серед світу..
По вуха в гармонії
Ти малюватимеш
на моїх стегнах і плечах
пазли сонячних ідилій
Всю ніч..
До дощу..
Я буду сміятись і вигинатись,
мов кішка
від лоскоту
від твоїх симфоній..
Муркочу..

Давай, на одній з найвищих гір Карпат
Понад хмарами
По вуха в красі..
Ми зустрічатимемо разом перші промені
рідних горизонтів..
Щомитті..
В росі..

Ти будеш бачити
Я буду чути
Як мокрі сорочки прилипли до грудей
Достатньо заплющити очі
і відчути...
як стають реальністю
ці потоки
спільних
назвичайних
ідей..



вівторок, 15 квітня 2014 р.

ДИВОвижне

Ти про мене нічого не знаєш
Я тебе ще ні разу не бачила
Та разОм ми дійдемо до краю
І влаштуємо перше побачення..


Ми з тобою тримаємо небо
Щоб воно нам не впало на голову
"Ми" для нас - це шалена потреба
Поміж нами нема місця холоду


Неважливо, що було раніше
В нас попереду щастя! 
Я знаю !
Пригортай до серденька частіше
Я тебе кожну мить обіймаю

понеділок, 14 квітня 2014 р.

У пам'ять Героїв Небесної Сотні


Як би ти себе не запаковувала у вакуум,
Не ховала голову в пісок..
На серці назавжди зарубцюються знаки
Чи хочеш, чи ні -
це просто зв'язок

А пам'ять у тобі наводить ладИ,
лишає відрізки чАсу із полину
Хотілося крикнути: 
"Небо не йди ! 
Віддай нам Героїв ! 
Вони в нас єдині !"

Та небо мовчало холодним дощем,
В очах всі ці дні гостювала журба
Нещасная мати жахливим плачем
кидалася в землю..
Був син.. 
Вже нема..

12/04/14

четвер, 10 квітня 2014 р.

Диха (Ти)

Дихати вільно.
Стискати легенями перехрестя доріг,
на одній з яких мене чекаєш ти..


Дихати сильно.
Попри сніг та дощ із посмішкою
прямувати до своєї мети..


Дихати сонцем.
Загортати у губи найсмачніші цілунки весняного щастя.
Берег(ти) .

.
Дихати серцем.
Танцювати один на двох танок на світанковій росі.
Обіймати Всесвіти


Дихати вітром
Торкати натхнення засоромленими віями,
що лоскочуть твої думки


Дихати світом
Пити хвилі із моря,
тамуючи спрагу обпечених губ.
Триматись за руки..
і Вірити..


неділю, 6 квітня 2014 р.

/бАлі/


Засинати під звуки дощу,
де між нами стікає пісок
Обійматися досхочу.
Нам до щастя всього лиш крок

Розфарбований світлом світ
Я тримаю у твоїх руках
Я готую нам липовий цвіт
Будем пити на теплих мостах.

Гладдю шиється кожен ранок
Холод сходу - це благодать
Я принесу нам щастя на ґанок
І на кінчиках вій ти захочеш його розгадать.

суботу, 5 квітня 2014 р.

ВОда


А я тебе вже обіймала під дощем ?
Коли на тілі розквіта' вода ..
Чи накривав мене своїм плащем ?..
Бери і множ мої слова на два

Вдягаю душу й тіло у росу
Збираю із плечей твоїх безладний сміх
Вдихаю грудьми всю навколишню красу
Мого натхнення хватить на усіх

Хіба я не казала,що у нас є крила, 
Які синхронно миються дощем ..?
Моя душа - човен. 
Твоя - вітрила
Ми можем грітися одним плащем

05-06/04/14

Горну(ТИ)ся

Горнусь до тебе в обід - 
планети сходять з орбіт
Горнусь до тебе вранці - 
зірки кружляють в танці..

- Горнись до мене вночі..
Бери від щастя ключі..

Горнусь до тебе щодня
Моє ти щастя !
Я твоя


Марки на Груди

Слова застрягають у мене між ребрами
то вранці лоскочуть,
то десь серед ночі
Чужі обіцянки ростуть поміж вербами
Ховають у корінь безсовісні очі

Бліді, зимні щоки здригаються з відчаю
Пінцетом виймаю з-під ребер по букві
Така реконструкція вже стала звичаєм
Наклеюю марки на груди..
Хай будуть



28/03/14

вівторок, 1 квітня 2014 р.

..мене у руки..

Бери мене в руки - цілуй зап*ястя
Тепер або ніколи..
за крок до щастя

Горни у себе тричі - щоби до пари
Торкаю твої вилиці
без слів..
руками

Впиваюсь в твої плечі -
лоскочу віями
Це так тепер доречно -
слова міняти діями

Танцюю в тебе в просторі - 
зав*язую вузли
Мої цілунки  постріли
Дивись, не упади ;)

А втримаєш гармонію - люби мене всі ранки
Моє тепло є зброєю
і я не ставлю рамки

понеділок, 31 березня 2014 р.

Танок у росі

Від ранкових світанків,
танкІв у росі
Розумному досить для справжнього смаку
Від заходу сонця у повній красі,
де замість дощу в небо падають знаки..

Від щирих усмішок парує тепло
стікають у море смачні порівняння,
щоб в світі завжди так комфортно було
Від щастя складаються в коло рівняння..

В руках панорама гірських горизонтів,
де вітер дарує душевну вуаль
Загорну в обійми у ці міжсезоння
Послухай як зорі дзвенять..
мов кришталь..

десь на 7-му небі


Відчуваю терпкість безмежного сонця
Десь на сьомому небі буяє життя
Розливаю казкового чаю по вінця
Я заплющую очі.
Ловлю небуття

Все навколо магічне,
безмежне,
солодке
Часом, танці танцює моя голова
Я стискаю губами весняне повітря
Це весна,від якої я гублю слова

Як важливо зловити свій вітер руками
Обійняти,
горнутись,
давати тепло
Я блукаю, шукаю, мандрую світами
Лиш би радісно й добре у серці було