четвер, 24 квітня 2014 р.

Блюзове. ЩастяМИ. Part 2

Блюз..
Дощ
Ти
Я
Ми..
Такі вільні
Такі сильні
Такі щасливі
Шукали нас милями
...хвилями..
Заради того, щоб відчути тепло,
яке стікає по плечах
..зливами..
Зрештою,
не важливо..
Головне, що знайшли..


Тремтять коліна від надмірної близькості

(Власне, ні, не так)

Близькість з тобою
не може бути надмірною..
Тремтять коліна за пів подиху до тебе
А ще вчора
ця мить здавалася вічністю..
Тепер -
життєва потреба

Ми
День
Ніч
Ранок
Сон
Такі гармонійні..
Такі усміхнені
В унісон..
Примружуєш очі
Бачу в них небо
Щастя - шлях
Наші дні..
Наші ночі..
Ти мені треба
Я тобі треба
Полетіли !
Давай, хутчіш..До спільних зір
У спільне небо

Дощ
Блюз
Я
Ти
Ми
Залишаємося сильниМИ
Огортаємося ідиліяМИ
Спокушаємося гармоніяМИ
і сплітаємося..
душаМИ
тілаМИ
серцяМИ
взаємностяМИ

Хіба є в цьому світі щось прекрасніше ?..

пʼятниця, 18 квітня 2014 р.

ЩастяМИ

"ЩастяМИ"

Давай, на одному з берегів
Хорватії
Біля моря
По вуха в піску
                   Я читатиму в позі "лотоса"тобі свої вірші
Десь до ранку
(Як мінімум..)
Досхочу..

Ти будеш слухати
Ти будеш в захваті
від того,
як я ховатиму за пасмами волосся своє обличчя
не приховуючи очевидного зв'язку..
не приховуючи засоромлену посмішку..


Давай, на одному з берегів Балі
Серед світу..
По вуха в гармонії
Ти малюватимеш
на моїх стегнах і плечах
пазли сонячних ідилій
Всю ніч..
До дощу..
Я буду сміятись і вигинатись,
мов кішка
від лоскоту
від твоїх симфоній..
Муркочу..

Давай, на одній з найвищих гір Карпат
Понад хмарами
По вуха в красі..
Ми зустрічатимемо разом перші промені
рідних горизонтів..
Щомитті..
В росі..

Ти будеш бачити
Я буду чути
Як мокрі сорочки прилипли до грудей
Достатньо заплющити очі
і відчути...
як стають реальністю
ці потоки
спільних
назвичайних
ідей..



Коли я була ..


Коли я була заміжньою жінкою
Я не відчувала радості кожної митті
Я два роки не писала віршів
І щороку хотіла напитися ртуті


Коли я була заміжньою жінкою
Я замість неба - бачила стелю
Мов для спасіння втікала на роботу
Лиш би не бачити твоєї оселі


Коли я була заміжньою жінкою
Я ховала голову у книжкові полиці
Я ховала очі у сірі окуляри
Лиш би не бачити твої вилиці
Лиш би не думати, що буде з нами


Коли я була заміжньою жінкою
Я відчувала жахливу самоту
Я розмовляла в коридорі зі стінами
Лиш би не плакатись своєму коту


Коли я була заміжньою жінкою
Я розбивала ущент свою душу
Коли загубила третину себе
Зрозуміла, що я нічого тобі не мушу


Коли я була заміжньою жінкою
Я не відчувала радості кожного дня
А все тому, що ти був не тим, хто мені потрібен
А я була не та. 
Не твоя


Коли я вирішила стати вільною жінкою
В мене за плечима виросли крила
Я зрозуміла, що вмію літати
Мені ні до чого всі твої вітрила

вівторок, 15 квітня 2014 р.

ДИВОвижне

Ти про мене нічого не знаєш
Я тебе ще ні разу не бачила
Та разОм ми дійдемо до краю
І влаштуємо перше побачення..


Ми з тобою тримаємо небо
Щоб воно нам не впало на голову
"Ми" для нас - це шалена потреба
Поміж нами нема місця холоду


Неважливо, що було раніше
В нас попереду щастя! 
Я знаю !
Пригортай до серденька частіше
Я тебе кожну мить обіймаю

понеділок, 14 квітня 2014 р.

У пам'ять Героїв Небесної Сотні


Як би ти себе не запаковувала у вакуум,
Не ховала голову в пісок..
На серці назавжди зарубцюються знаки
Чи хочеш, чи ні -
це просто зв'язок

А пам'ять у тобі наводить ладИ,
лишає відрізки чАсу із полину
Хотілося крикнути: 
"Небо не йди ! 
Віддай нам Героїв ! 
Вони в нас єдині !"

Та небо мовчало холодним дощем,
В очах всі ці дні гостювала журба
Нещасная мати жахливим плачем
кидалася в землю..
Був син.. 
Вже нема..

12/04/14

четвер, 10 квітня 2014 р.

Диха (Ти)

Дихати вільно.
Стискати легенями перехрестя доріг,
на одній з яких мене чекаєш ти..


Дихати сильно.
Попри сніг та дощ із посмішкою
прямувати до своєї мети..


Дихати сонцем.
Загортати у губи найсмачніші цілунки весняного щастя.
Берег(ти) .

.
Дихати серцем.
Танцювати один на двох танок на світанковій росі.
Обіймати Всесвіти


Дихати вітром
Торкати натхнення засоромленими віями,
що лоскочуть твої думки


Дихати світом
Пити хвилі із моря,
тамуючи спрагу обпечених губ.
Триматись за руки..
і Вірити..


неділя, 6 квітня 2014 р.

/бАлі/


Засинати під звуки дощу,
де між нами стікає пісок
Обійматися досхочу.
Нам до щастя всього лиш крок

Розфарбований світлом світ
Я тримаю у твоїх руках
Я готую нам липовий цвіт
Будем пити на теплих мостах.

Гладдю шиється кожен ранок
Холод сходу - це благодать
Я принесу нам щастя на ґанок
І на кінчиках вій ти захочеш його розгадать.

субота, 5 квітня 2014 р.

ВОда


А я тебе вже обіймала під дощем ?
Коли на тілі розквіта' вода ..
Чи накривав мене своїм плащем ?..
Бери і множ мої слова на два

Вдягаю душу й тіло у росу
Збираю із плечей твоїх безладний сміх
Вдихаю грудьми всю навколишню красу
Мого натхнення хватить на усіх

Хіба я не казала,що у нас є крила, 
Які синхронно миються дощем ..?
Моя душа - човен. 
Твоя - вітрила
Ми можем грітися одним плащем

05-06/04/14

Горну(ТИ)ся

Горнусь до тебе в обід - 
планети сходять з орбіт
Горнусь до тебе вранці - 
зірки кружляють в танці..

- Горнись до мене вночі..
Бери від щастя ключі..

Горнусь до тебе щодня
Моє ти щастя !
Я твоя


Марки на Груди

Слова застрягають у мене між ребрами
то вранці лоскочуть,
то десь серед ночі
Чужі обіцянки ростуть поміж вербами
Ховають у корінь безсовісні очі

Бліді, зимні щоки здригаються з відчаю
Пінцетом виймаю з-під ребер по букві
Така реконструкція вже стала звичаєм
Наклеюю марки на груди..
Хай будуть



28/03/14

вівторок, 1 квітня 2014 р.

..мене у руки..

Бери мене в руки - цілуй зап*ястя
Тепер або ніколи..
за крок до щастя

Горни у себе тричі - щоби до пари
Торкаю твої вилиці
без слів..
руками

Впиваюсь в твої плечі -
лоскочу віями
Це так тепер доречно -
слова міняти діями

Танцюю в тебе в просторі - 
зав*язую вузли
Мої цілунки  постріли
Дивись, не упади ;)

А втримаєш гармонію - люби мене всі ранки
Моє тепло є зброєю
і я не ставлю рамки