Раб

Спати на прозорих покривалах

Заливати соромом ріки

Бігти без зупину

Без привалу

Впасти на заплакані повіки

Без мети так байдуже живеться

Наче раб,затравлений казками

Без мети - це ніби як без серця

А як з серцем - то хіба шматками

Не кричи у морі про озера

Не топчи ногами по живому

Не шукай між каменями зерна

А як страшно - не кажи нікому

Несвідомі / Свідомі

Сублімація

Порівняння

Розбіжності

Де слова

Де звуки

не розібрати

Коли зашкалює спідометр ніжності

Хвилю Гір не побачити

і не спіймати

Невимовні над(крайнощі) вечірніх галявин

Щоб впіймати тепло

не потрібні турботи

Не вимірюй рівняннями сонця прогалини

Я залишусь з тобою,мабуть, до суботи

Несвідомі

Свідомі

імітації

відчаю

Десь туманом накрило мої теореми

Я знаходжу

й беру

Порівняннями і звичаями

Ні до чого

/насправді/

всесвітні дилеми

Шипіт 06/07/2014

Iryna Malynivna 

#Пазли

сміх - гріх

Бажання близькості

Догорає час

Слова більше не описати словами

Страх істерить

і залишає нас

На білій стелі босими ногами

І сміх

І гріх

Між нами пів планети

Ніяка кока-кола не розчинить цю ерозію

Розходяться і сходяться

комети

Вдаряючись колінами

Втрачаючи ілюзію

Бажання чути

і потреба бачити

пов*язані прозорими світилами

Любити - означає всіх пробачити

Волоссям витирати ноги,

а не крилами

На межі між..

На межі між пристрастю і порно
Хтось знаходить себе
А хтось втрачає
Запам'ятай:
навіть якщо тебе беруть за горло

Без любові це все нічого не означає

На межі між садами і пустелями
Хтось воду каламутить,
а хтось від спраги помирає
Запам'ятай:
навіть якщо ти думаєш,що маєш все

Без любові це "все" нічого не означає

На межі між виходом і входом
Хтось зачинить вікно
А хтось двері відчиняє
Запам'ятай:
навіть якщо ти знайдеш рішення згодом

Без любові це все нічого не означає

Блюзове. ЩастяМИ. Part 2

Блюз..
Дощ
Ти
Я
Ми..
Такі вільні
Такі сильні
Такі щасливі
Шукали нас милями
...хвилями..
Заради того, щоб відчути тепло,
яке стікає по плечах
..зливами..
Зрештою,
не важливо..
Головне, що знайшли..

Тремтять коліна від надмірної близькості

(Власне, ні, не так)

Близькість з тобою
не може бути надмірною..

Тремтять коліна за пів подиху до тебе
А ще вчора
ця мить здавалася вічністю..
Тепер -
життєва потреба

Ми
День
Ніч
Ранок
Сон
Такі гармонійні..
Такі усміхнені
В унісон..

Примружуєш очі
Бачу в них небо
Щастя - шлях
Наші дні..
Наші ночі..
Ти мені треба
Я тобі треба

Полетіли !
Давай, хутчіш..До спільних зір
У спільне небо

Дощ
Блюз
Я
Ти
Ми
Залишаємося сильниМИ
Огортаємося ідиліяМИ
Спокушаємося гармоніяМИ
і сплітаємося..
душаМИ
тілаМИ
серцяМИ
взаємностяМИ

Хіба є в цьому світі щось прекрасніше ?..

ЩастяМИ

"ЩастяМИ"

Давай, на одному з берегів
Хорватії
Біля моря
По вуха в піску
                   Я читатиму в позі "лотоса"тобі свої вірші
Десь до ранку
(Як мінімум..)
Досхочу..

Ти будеш слухати
Ти будеш в захваті
від того,
як я ховатиму за пасмами волосся своє обличчя
не приховуючи очевидного зв'язку..
не приховуючи засоромлену посмішку..


Давай, на одному з берегів Балі
Серед світу..
По вуха в гармонії
Ти малюватимеш
на моїх стегнах і плечах
пазли сонячних ідилій
Всю ніч..
До дощу..
Я буду сміятись і вигинатись,
мов кішка
від лоскоту
від твоїх симфоній..
Муркочу..

Давай, на одній з найвищих гір Карпат
Понад хмарами
По вуха в красі..
Ми зустрічатимемо разом перші промені
рідних горизонтів..
Щомитті..
В росі..

Ти будеш бачити
Я буду чути
Як мокрі сорочки прилипли до грудей
Достатньо заплющити очі
і відчути...
як стають реальністю
ці потоки
спільних
назвичайних
ідей..

Диха (Ти)

Дихати вільно.
Стискати легенями перехрестя доріг,
на одній з яких мене чекаєш ти..

Дихати сильно.
Попри сніг та дощ із посмішкою
прямувати до своєї мети..

Дихати сонцем.
Загортати у губи найсмачніші цілунки весняного щастя.
Берег(ти) .
.
Дихати серцем.
Танцювати один на двох танок на світанковій росі.
Обіймати Всесвіти

Дихати вітром
Торкати натхнення засоромленими віями,
що лоскочуть твої думки

Дихати світом
Пити хвилі із моря,
тамуючи спрагу обпечених губ.
Триматись за руки..
і Вірити..

ВОда

А я тебе вже обіймала під дощем ?

Коли на тілі розквіта' вода ..

Чи накривав мене своїм плащем ?..

Бери і множ мої слова на два

Вдягаю душу й тіло у росу

Збираю із плечей твоїх безладний сміх

Вдихаю грудьми всю навколишню красу

Мого натхнення хватить на усіх

Хіба я не казала,що у нас є крила, 

Які синхронно миються дощем ..?

Моя душа - човен. 

Твоя - вітрила

Ми можем грітися одним плащем

05-06/04/14

Марки на Груди

Слова застрягають у мене між ребрами

то вранці лоскочуть,

то десь серед ночі

Чужі обіцянки ростуть поміж вербами

Ховають у корінь безсовісні очі

Бліді, зимні щоки здригаються з відчаю

Пінцетом виймаю з-під ребер по букві

Така реконструкція вже стала звичаєм

Наклеюю марки на груди..

Хай будуть

28/03/14

десь на 7-му небі

Відчуваю терпкість безмежного сонця

Десь на сьомому небі буяє життя

Розливаю казкового чаю по вінця

Я заплющую очі.

Ловлю небуття

Все навколо магічне,

безмежне,

солодке

Часом, танці танцює моя голова

Я стискаю губами весняне повітря

Це весна,від якої я гублю слова

Як важливо зловити свій вітер руками

Обійняти,

горнутись,

давати тепло

Я блукаю, шукаю, мандрую світами

Лиш би радісно й добре у серці було

Зранку йшов дощ

Зранку йшов дощ

Я вдивлялася в безодню води

...не йди...

Без питань

Без думок

Без журби

..Я благаю..

...не йди..

**

Вже тиждень гримить щось у небі

Я мовчки пакую ключі

..до тебе..

..до тебе

..до тебе

Чи вранці

Чи вдень

Чи вночі

Безликий сюжет біографії

Ховаю під мокрим плащем

Я схиблена на географії

Напилася твоїм дощем

Я надто поранена війнами

Ти знаєш як це лікувати

Обіймами

Дикими

Вільними

Я так прагну жити..

лиш би не вмирати

..А зранку йшов дощ..

Десь в чужих паралелях мої очі ще досі мокрі від снів

Я сиділа й молилась до неба..

на скелях..

..Хочу бути з тобою..

Та весь час бракне слів..

..а тим часом мій вітер розносить ПО(волі) :

Ти люби. Забирай. 

Ти ж так цього хотів..

У прямому ефірі Сіднею

Монолог із бетонними вежами

У прямому ефірі Сіднею

Ми так часто буваєм обмеженими

Ми руйнуєм світи

Обираєм алеї

На кондитерських фабриках ефімерної правди

Хтось шукає свободу -

Знаходить брехню

надто голосно молиться на чужу вроду

Коли мовчки ховає у шафу свою..

Безіменними бірками крикливих мовчанок

Ми клянемося завтра змінити себе

Надто повні кишені пустих обіцянок

Доки думаєм -

час безупинно іде

25/12/13 @Malynivna

Рим

Типові римські дворики. Я закохуюсь. Як там на англ "невезуха"? Хоча ні.. Я вважаю, що це не так. Бо все нам дається/або/не дається для якоїсь мети. Тому, просто гуляю сама Римом і насолоджуюсь. Хто зна де буду наст. тижня. По ходу знову переїзд :-D Спонсор 2013р - валіза :) І традиційно, тиждень жовтня сумний і хворобливий. Та хіба в цьому печаль? Ми,мов хвилі того моря, до якого я щодня ходжу, то підйом/ то штиль /то буря. І все життєвонеобхідне. І якщо Рим - мій коридор, який зараз не несе перспективи, проте доносить розуміння і вміння приймати - то я вдячна, що в мене це є