пʼятниця, 31 серпня 2018 р.

Я переїхала на новий сайт

Друзі, хто ще натрапляє на цей бложик, я в ньому давно нічого не публікую і хочу повідоміти, що переїхала на новий сайт: http://malynivna.com/

Там я пишу про актуальне, серйозне, нове.
Також рада повідомити, що я видала книгу "Будинок Пазлів"
Замовити її можна за посиланням: заповніть гугл-форму

Чекаю вас в гості на новому сайті! ;)


четвер, 27 листопада 2014 р.

Все, що я вмію..



E non mi accorgo che so respirare (Mina)


Все, що я вмію - дихати
Біля тебе цього вже забагато
Я вмію дихати спокоєм, криками
Втім, можеш і це забирати

Все, що я знаю - потяги
Ними до тебе летіти
Плакати вмію на протязі
Лиш забуваю тремтіти

Все, що я хочу - вірити
Не відчувати руйнації
Віру на сум перевірити
Спокій без дискримінації.


26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів


Закінчити перед тим як почати

E dimmi ancora
quanto pesa
la tua maschera di cera

Скільки важить твоя бетонна маска ?
Чому до мене її вдягаєш ?
Порятуй мою втому будь ласка
Що ж ти ще про мене не знаєш ?

Скільки важать твої сталеві нерви ?
Чому я періодами їх відчуваю ?
Я не вдягатиму маску стерви
Заради того, що ми разом випили чаю

Скільки важать твої чуттєві рими ?
Чому мені їх даєш читати ?
Я не боюся ні вітру, ні зливи
Я боюся закінчити перед тим як почати

26/11/14
Потяг Маріуполь-Львів

Перші рядки вірша взяті з пісні. Власне, вона мене надихнула на ще один вірш.
(про нього в іншому пості)

5 життів


***
Я тричі в тобі захлиналася
Втрачала сумління подумки
Лишатися поряд боялася
Ховалась за твої родимки

Я тричі від тебе цуралася
Хоч півень вже рік не співає
До сонця щоранку сміялася
Воно мене також ховає

Я тричі у тобі топилася
Мов кішка - ще 5 життів
Думками твоїми молилася
Цілунок
"Кохаю"
І знов полетів

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

***
Існують такі пісні, що вивертають душу і додають відчуттів. Під одну з таких пісень написався цей вірш.

неділя, 23 листопада 2014 р.

un bicchiere di neve



в нас на двох лише одна склянка снігу
кілька віршів
трохи музики і 
кілометри доріг
Нам не холодно
Над головою падають зорі
падають мрії
і всього один останній поцілунок
щоб перетворити сніг у воду
щоб перетворити море в океан
щоб перетворити любов в свободу
щоб сказати: " я тебе ніколи не віддам"

четвер, 13 листопада 2014 р.

Не стій..

Не стій і не дивись як я горю
Або іди
або тримай сильніше
Я роздарую посмішку свою
Щоби навколо стали всі добріші

Не обирай собі легкі шляхи
І мотивуй свої думки весною
Не треба руйнувати всі замки
Я попри це залишуся з тобою

Відвідай ще мого смаку
Та обіймай сильніше і сильніше
І не дивуйся,що тримаю руку
В міцних обіймах почуваюся вільніше

Нехай весна,ще зовсім не весна
І я палаю від своїх емоцій
Моя струна розстроїлась.Сумна..
Та все чудово
Я на твоєму боці


прослухати можна тут

середа, 5 листопада 2014 р.

.. А крила має..


Монолог - діалог
Ми втомились чекати
Крига просить тепла -
крила вчаться літати

Може край океану очистить сумління ?
Я втрачаю свідомість - 
ти втрачаєш коріння

Між лопатками повені знайдених знаків
Я втомилась просити - 
ти втомився літати