понеділок, 1 квітня 2013 р.

Знаєте..

Наступний вірш про "Знаєте.."
Пам*ятаю чітко емоції,з якими він писався.
Самі емоції не опишу,та у вірші все вдало передалось

Їхала по автобамі, після прочитання чудової книги..оскільки книгу прожила,багато описаного відчула на собі - "народила" цей вірш.

Ну що ж,знову щирість ! Все,як завжди )
Романтики вам та міцних обіймів

Знаєте,є такі книги
після яких хочеться випити залпом колодязь води
Бігти до моря
Кричати про рими

Знаєте,є такі люди
Заради яких страшно заснути,
щоб не прогавити рух зімкнених вій
Не хочеться голосно дихати поряд з ним
Щоб не розбудити

Знаєте,є такі подорожі,
які надихають на звершення
та дають зрозуміти істинну цінність речей
Перед якими ,немає сну
Особливо,якщо пригортатися
до дуже гарячих плечей

Знаєте,є таке щастя
про яке не хочеться казати нікому
Носити у собі
Дякувати подумки,тому хто його дарує
Навіть якщо він про це не знає

Знаєте,є такі вірші
(як оцей)
пишучи якого, щось у грудях
розлітається на мільйони вразливих деталей

Їдучи 130 по трасі,
я збираю всю ніжність
та боюсь втратити ранковий погляд його сонних очей