Прочитане

Ще давніше дочитала 2 книги

Із книжковою дієтою покінчено :) Тепер набираю обертів,бо скучилась :))

Ото ж.. Почала із Ремарка

"На західному фронті без перемін"

Під враженнями я ще була не один день і власне,я не знаю,що можна написати про цю книгу.

До таких речей неможливо залишатися байдужим. Вони не можуть не зачіпати

Тому я і не знаю, як описати враження.

Пустка після прочитання і жаль до тих людей,які там були,воювали, бачили..втрачали.

Перед очима стояла та страшна картина фронту. Уява малювала своє бачення..

Молоді люди,які ніколи не побачать барв життя , яким не судилося дожити до старості.. Які змушенні вбивати для того, щоб не вбили їх.

Вдячна за те,що часі,де я живу - немає війни

Радити чи ні ?..
Попри увесь трагізм .. Раджу !

Скільки ж все-таки горя та смутку вміщається у двох таких маленьких цяточках, що їх можна прикрити одним пальцем, - у людських очах.

- Дивно все-таки, як подумаєш, - продовжує Кропп, - навіщо ми тут? Щоб боронити свою вітчизну. Але ж французи також знаходяться тут для того. Щоб боронити свою батьківщину. То хто ж правий?

Звичкою пояснюється і наша оманлива здатність так швидко забувати. Ще вчора ми були під вогнем, а сьогодні клеїмо дурня та нишпоримо довкола в пошуках їжі, а завтра знов вирушимо до окопів. Насправді ж ми нічого не забуваємо. Поки нам доводиться бути тут, на війні, кожний пережитий нами фронтовий день лягає нам на душу важким тягарем, бо про такі речі не можна розмірковувати одразу, по свіжих слідах. Якби ми почали про них думати, спогади розчавили б нас… всі жахи можна пережити, поки ти просто підкоряєшся своїй долі, та спробуй міркувати про них, і вони тебе вб’ють

Скільки ж все-таки горя та смутку вміщається у двох таких маленьких цяточках, що їх можна прикрити одним пальцем, - у людських очах 

Про страх

От і прийшов півфінал поетичного баттлу. Сьогоднішньою темою - є страх
Доречна тема,я вам скажу..

Вірш написала щойно і вислала.
Дякую,моя МУЗО, що ти мене не покидаєш ! :)

Перед свіженьким,ще гарячим віршом - хотілось би розгорнути цю тему.
 В принципі, не так давно я її зачіпала тут про щастя і страх . 

Знаєте,все таки,справа у нашій голові. 
І поки ви собі не дозволите дихати на повні груди - толку не буде..

Я теж жива людина.Теж боюся
Але тільки відчуваю страх,морально себе доводжу до внутрішньої "істерики",лиш би перестати боятись. Лиш би позбутися страху. 
Він тормоз.. Він не дає нам отримати те,про що ми мріємо ! Не дає нам рухатись..
Боятися - це наш СВІДОМИЙ вибір..
Задумайтеся

А тепер і віршик ) Чого,я власне,і прийшла сюди :)))

Страх – це панацея, коли варто бути сміливим

Коли приймаються важливі рішення

Із страхом ти ніколи не будеш щасливим

Це не дасть твоєму духу зміцнення

Страх паралізує та штовхає на негідні вчинки

Чи на те,про що будеш шкодувати

Насправді,немає жодної поважної причини

Щоб цей страх у себе впускати

Страх – це вибір. І він перед нами

Як боїшся – втрачаєш і краю нема..

Ладен землю ти гризти зубами

Бо із страхом НЕ щастя.

Із страхом – убивча зима

Досить плакати,думати,злитись

Геть страхи! І нехай розквітає любов

Ти ж ніколи не зможеш спинитись,

А із страхом не підеш ні кроку.. 

Не кажи,що ти цього не знав ?

Нічне / романтичне

Розчини мене, неначе ти завтра зникнеш

Розчини,як цукор розчиняєш у воді

Збережи мене, неначе до мене не звикнеш

Збережи…  на флеш-пам*яті   чи  просто в собі

Розчини ,я хотіла  б нарешті скоритися

І тримай, і тримай .. наче я  утечу

Із теплом мені зовсім не важко змиритися

Просто,коли стає холодно – я тремчу

Розчини,бо не сила мені ухилятися

Не зникай – я шалено не хочу  закритись в собі

Я вже навіть готова перестати боятися

Тільки лиш розчини

І тримай  ..у тобі..

Про свободу дій :)

Звісно, в поїзді,по дорозі із Києва та післяконцертних емоцій, я написала щось схоже на вірш )
Хочете ?)))

Відчуття внутрішньої свободи - неймовірне..

Коли береш валізу 

і спонтанно їдеш геть..

Коли сам вирішуєш,що тобі їсти

Де сісти

чи в яке місто

Хто тебе чекає..і де

Коли вдається дихати на повні груди

від радості..

Спокійно чи шалено

Коли божевілля - 

це вибір

Взаємний чи невзаємний

Коли щастя вимірюється

концертами

жартами

смачними запіканками

літніми ночами

та філіжанками кави ..

Коли насправді,

все просто

Коли є коло друзів

коло вподобань

та оптимізму..

і неймовірно високий рівень

Реалізму.

Відчуття внутрішньої свободи -

це неймовірно

Бо вибір,як відомо, 

завжди робимо ми..

Це безсумнівно :)

30/06/13

У підсумку хочу побажати вам ВДАЛОГО ВИБОРУ ТА ЩАСТЯ : ) 

післяконцертний екстазМ

Що ж,всі хто мене знає,чули вже куди мене занесло на вихідні :)
Поки я в екстазі - хочу написати враження ,стосовно цього дійства )

Значить,квиточки на концерт "Depeche Mode" ,я ще побачила в листопаді :) І скоренько перейшла за посиланням,щоб вже і відразу їх купити :)
Дала собі 5хв щоб охолонути і написала подрузі у Києві, щоб іти на це свято )

Таким чином,білетик ми мали дуже швидко. Залишилось чекати ..Не мало,не багато - пів року :)
Ну ви в курсі,що час летить дуже швидко :) Цей день прийшов

В суботу зраненька я приїхала в Київ:)
Настя мене зустріла та провела чудову екскурсію по Києву. Не буду брехати скільки км намотали,але ноги відчували досить таку приємну втому )
Ось знімка,що зі мною сталось під кінець прогулянки :)







 Насправді,ми заправились кавою з наполеоном, еститичним задоволенням від побаченого та нових мігнітиків/марок і попрямували на метро.
Варто додати,що Київ мені дуже сподобався ) Треба переїджати :)) Хіхі
Потім,я вже була,як своя ) В метро не трималась і не хиталась ,і на ескалаторі не здригалася і не боялася впасти )
Тому,приймай мене,Київ :)
Що дуже вразило : я побачила багато читаючих людей у метро.Нехай кожен третій спить,але кожен другий з книжкою :) Чудесно )

Що ж ) З переїздами / гостями ,попали ми все-таки на Олімпійський стадіон )
Свій задоволений,передконцертний фейс - я вже виставляла у інстаграмі )
Значить про концерт
Думала,що ми будемо дуже далеко і ніц не буде видно..
Ми все бачили ) Звісно,не фан-зона,але місце було чудове і видно було і сцену і екран
Драйв був шалений :) Що казати,якщо я прокинулась з такою крєпатурою,що довго не могла прийняти вертикальне положення :)))
Люди,звук був чудовий )
Вживу вони співають - казково ! Коли я закривала очі,я могла розібрати що грає і які акорди :) Про голос можна розповідати довше
Щоб всі так в 51рік співали і витанцьовували на сцені,як це робив Дейв Гаан. Він створював мега-драйв !
Якщо чесно,шоу,як такого і не було. Воно було простеньке із відашками на їхньому фоні. Але відеофон - мега крутий ! Танці Дейва ще крутіші . Публіку запалювали  з пів*оборота.
Було неймовірне "єднання" з фанатами. Гармонійно та енергійно !
Кілька пісень співав гітарист Мартін Гор. Чудовий голос,чудове виконання !
З публікою вони практично не спілкувались.Їм було достатньо підняти руки і тисячі людей робили теж саме .Синхронно !
Виступ тривав більше 2 год. Гурт не запізнився ,а почав вчасно !
Сказати,що я задоволена,це не сказати нічого !!!
Я в екстазі :)
І ці хороші емоції ще триматимуть дуже довго ! :)
Вони тільки були,а я знову на них хочуууу :)

Окреме і ВЕЛИЧЕЗНЕ  спасибі Насті,яка мене зустріла,годувала,водила і приютила !!!!
Кілька знімків:
Made by Nastia

Хочу таке плаття :))

про азарт

Життя-гра..

Я довго думала про що писати..
Скидаю посмішку на стіл
Азартно я не вмію грати
Якби ж ніхто..Не вмів.Не смів

Тримає слово за лаштунками
Брехливі сльози,бо чужі
Йде мова про життя з дарунками
Їх тут багато. Всі свої

Ми ставим чорне на сім'ю
А виграють насправді гроші.
І бачим помилку свою,
А нам здається,що "хороші"

Ми програєм в житті любов
Бо вибираєм безтурботність
А потім плачем. Знов і знов..
Така нестерпна тут самотність

Вбиваєм ми в собі життя
Бо нам здається,що так модно
Всі цінності летять в сміття
Програли все.Безповоротно

Літня романтика :)

Босоніж по розпечених струнах емоцій

Без думок,чи без попелу можна зігрітись

Зупиняй і цілуй на кожному кроці

Я би дуже хотіла з тобою змінитись

Відчувай тихий шепіт солодкого слова

Буде смачно з тобою вночі говорити

Надто пристрасна може відбутись розмова

Я буду з наших слів мовчки вірші творити

Загорни всю печаль в мої дикі обійми

І залиш її там.Хай засне із тобою

Біля мене тобі буде зайвим снодійне

Присипати я вмію теплом і любов*ю