про відлік часу

У тему весни,публікуватиму свої весняні вірші.

Так як,нові ще на стадії  "записала-та не виставляю",то буду ділитися старішими

Вони не менш емоційні,це я вам обіцяю !

впасти в божевілля 6  хвилин  -  щоб  випити  всю  каву 7  хвилин  -    згадати  поїзда та  цього  мені  буде  замало в  цій  кімнаті  час  -  немов  ріка. 2хвилини    -  щоб  згубити  місяць одна  мить...  і  щастя  десь  нема помовчи..  слова  мене  не  тішать лиш  від  світла  обертом  йде  голова зачекай,я  хочу  ще  сказати,  що  насправді  я  давно  жива 3  хв  -  я  лягаю  спати де  твої  обійми  ? їх  нема за  погоду  поміняєш  відчай пів  години  лише  тишина у  руках  твоїх  погасла  свічка де  всі  твої  мрії? їх  нема за  годину  я  згадаю  казку щоб  забути,  треба  пів  життя будь  ласкавий  дати  свою  ласку або  викинь  з  мене  це  сміття 5  хвилин  поніжитись  в  обіймах досить  мріяти насправді  це  був  сон через  відлік  часу  впасти  в  божевілля звуки  зливи  й  тиші  злились  в  унісон

Весняне

Вже третій день весни,а я ще не віталась і не ділилась весняним настроєм )
виправляюсь )

Що ж,нехай весна ще дуже зимова,але я у повітрі її вже відчуваю . А Ви ?;)
Весна приносить натхнення, радість,почуття,усмішки та тепло !

Бажаю, щоб у вас їх було багато )

І нехай усе буде щирим та справжнім !

Може то поділитись минулорічним,весняним ?)

Цьогорічне є,але поки що це одкровення )

Побуду загадковою і хитро поусміхаюсь;)
ну хіба рядком поділюсь :

"А мої тіні танцюють танго
І досі тримають твій сміх
Я люблю як ти цілуєш мене зранку..."

Значить,наразі у нас минулорічна весна)

По-секрету,завуалювала тут позитив і віру. Все збулось.)

світанок

Обіцяні  сни  привезуть  на  сніданок Гарячі  й  солодкі,як  новий  десерт А  я  зустрічатиму  тихо  світанок Голодна  і  боса.  А  де  револьвер? Умию  росою  заплакані  квіти Зігрію  губами  ранкову  красу Ніхто  не  помітив  куди  дівся  вітер І  як  він  злизав  із  хмаринок  росу Проміння  ласкаве  мене  обіймає Дарує  турботу  і  прожене  страх Незчулась.І  бачу  мене  підіймає Всі  квіти  планети  у  моїх  руках Обіцяні  сни  привезли  на  сніданок Гарячі  й  солодкі,як  новий  десерт Щаслива  й  зухвала  я  ввійду  у  ранок Дістану  усмішку.Зіграю  концерт

про щастя та страх

Натрапила на пісню Тіціанна Ферра із словами
"E questo fa paura
Tanta paura
Paura di star bene
Di scegliere e sbagliare"


(..І це лякає,лякає страх що все буде добре.Страх вибирати та помилятись")

Відразу згадалась вчорашня вичитана цитата:

"Нас найбільше лякає не наша безпорадність. Найбільше нас лякає те,що ми маємо безкінечну силу. Ми боїмося свого світла,а не своєї пітьми !"

Відразу надихнуло на внутрішній монолог щодо цього.

Ми ,люди,боїмося бути щасливими,боїмося,коли все в нас складається чудово. Часто,самі це псуємо,з страхом очікуємо,що все зіпсується і стане погано,так як ми/нам вбили у голови.

Коли відповідаємо,що справи чудово -внутрішньо починаємо боятися,що все..після цих слів все піде шкереберть. Вбиваємо собі ,що нікому не варто знати,що ми щасливі. Робимо кислі лиця і перелякано трусимо головою і щось непонятне відповідаємо.
Боїмося міняти свої життя,боїмося приймати важливі рішення і придумуємо собі мільйон "але" та відмазок. 
А потім плачемось,що мрії не здійснюються, що життя не таке,як ми собі намріяли..

І згадую себе.Свій страх. І я теж боялась і шукала підводні камені у ситуаціях,коли все було добре.Шукала,знаходила,псувала; а якщо не знаходила - то сама придумувала. Бо ,цитую :"не може бути завжди добре "
Тепер мене лякає не щастя,а такі фрази і люди,що ними керуються. 
Що чекають гіршого тоді,коли вже в руках усе краще; що псують собі життя своїми упередженнями, страхами, неможливістю чи небажанням взяти себе в руки.

Звісно,легко бути засмученим.Плакатись,жалітися,заздрити усім щасливим,казати,що не щастить..
Але одного разу змінивши установку в голові - можна змінити якщо не себе,то свої погляди. І живеться з цим легше і горизонтів більше. 
Правда,багато людей відсіюються.Бо як казала вчора моя інститутська подруга :

"Внутрішнє щастя лякає більше,ніж сум.
І набагато важче із другом щасливим,ніж із другом сумним.Важче сприймати збоку щастя.
 Але поряд із щасливою людиною - затримуються щасливі люди. А заздрісні,і ті,котрим би тільки нити - відсіюються".

Тому,висновок : "Люди,не бійтеся бути щасливими ! Не шукайте шляхів це зіпсувати !Щасливим бути куди приємніше ")
Відкривайте світло у собі !Воно там є !

просто мотивація

Коли заступаєш сонце і так важливо бачити зірки,
не треба більше жмурити очі й
тримати у кишені руки.
При заході,та на світанку
Не можливо бути самотнім
Не важлива пуста безодня!
Коли ти ховаєш небо і мрієш схопитись за хмару
Відкривай у собі волю
і почни давати,нарешті,жару )

продовжую романтику ?

Не знаю як вам,а я би продовжила тему романтики !
За вікном зима,де-не-де виглядає сонечко,але настрій потрібно чимось підживлювати ;)


Бажаю вам сьогодні побільше радості,енергії та душевного тепла ! Будьте відкритими та щирими !



ранкове. лютневе

Якщо прокидаюся в твоїх обіймах

Тримаюсь за спокій,як за кришталь

Вдихаю на повну солодке повітря

Пускаю думки у загадану даль



Якщо я сміюся і майже не плачу

Якщо дуже гАряче було ввісні

Візьми оцю мить собі на удачу

Красиво і довго всміхайся мені



Якщо я беру твоє тіло думками

Нескромно чи скромно,чи вдало,як ти

Тоді,наяву я керуюсь руками

Куди в цей момент привели би думки

romantic

У мене далі романтичний настрій )

Погортала блокнот і нотатки на мобільному,а в результаті видрукувала 3 з половиною нових вірші ))
 Так як, муза приходить вночі,або в маршрутці,або зранку під час смакування кавою - то на компютер не записую )

 Прийшлось створити на поетичному блозі новий цикл  і назвати його "романтично-еротичне")

кинути вам щось почитати?)
Почну з одного ;) Будем ділити порції романтики)

Загортатися в Тебе. .

Обіймаєш  за  плечі Цілуєш  губи Я  нестримно  тримаю  твою  руку Одягаєш  на  себе Знімаєш  з  мене І  на  зустріч  лишилось  всього  2кроки Розкажу  поступово Ти  тільки  слухай І  не  ніяковій,як  дивлюсь  тобі  в  очі Я  не  маю  втоми Хіба  раптово Коли  в  ранок  перетворюються  спільні  ночі Обіймай  частіше Цілуй  невпинно Я  вже  звиклась  із  фактом,що  я  з  тобою Я  знов  пишу  вірші Вдягаю  музу Загортаюсь  у  тебе Само  собою 12/02/12

любові усім :)

От дивлюсь новини у мережі і натрапляю на мільйон дописів/постів,що день Валентина не свято,що людям без пари якось не так в цей день ,якісь висміювання чи сарказм.. і дивуюся )
Хтось робить із цього трагедію,хтось вмикає циніка. Та здається мені,що щасливі люди сприймають це адекватніше і радіють за тих,хто "своє" знайшов; а не плачуть як то тяжко у цей день. День,як день ) Просто,довкола більше прояву романтики, ніж зазвичай ) Цьому радіти треба ;-) І аплодувати стоячи )

А ще побутує думка,що любити та дарувати романтику потрібно щодня,а не лише 14лютого.

Здається мені,що всі нормальні люди,які люблять -так і роблять ) Але день Валентина чудовий повід ще раз показати та проявити почуття.То чому ж цим не скористатися ?)

Тому,любі друзі, вітаю вас із днем усіх закоханих !

Любіть щиро !

Любіть без рожевих окулярів !

Любіть пристрасно !

Любіть віддано !

Любіть вірно !

Любіть сильно!

Любіть і не шукайте причин чому ви любите !

Знаєте,як би усі не відмахувались від любові,усі її в тій,чи іншій мірі прагнуть! Бо без любові -наше життя буде пустим та самотнім!

Усім хто знайшов -бережіть !
Хто шукає - вдалих пошуків та цінної знахідки !