свіженький ))

Друзі,нарешті повернулась муза )

Попри шалені будні та недоспані ночі - вірш написався і я була в стані ейфорії від того,що заблукавша муза знайшла дорогу назад ))

Тематика - подорожі )
І в такій тематиці - маю завжди що написати

Тому,друзяки,приємного читання :)

Розчинись у мені тихим сяйвом

Я тим часом спакую валізи,

Забронюю тебе.Так,негайно!

До крАю нам не треба візи..

Я з тобою поїхала б Азію

Океанію,дику Австралію.

Забери собі мою фантазію,

Що робити із нею.Не знаю я..

Я б вночі вигрівала прогалини

З тимчасовими літніми зливами.

Жаль,давно вже з тобою програли ми.

Не втекли і не стали вразливими..

І нехай поміж нами є відстані,

Тисячі кілометрів і аеропорти.

Хтось збрехав:почуття вона зміцнює..

Це не так! Я не знаю ні де ти,ні хто ти..

шматочок )

Кілька днів тому, вночі, написались мені пару рядочків ) При чому,на екрані мобільного) 
Думаю,варто скласти продовження ) Але наразі,так як є )
Трохи мотиваційно )
для мене ,моментами і революційно))

"Є погляди/подихи/та дотики вій

Чи раптом,чи подумки

Не бійся,а дій

У травні чи вересні 

Навколо життя

Із шепотом/вереском

Звільнись від сміття"

Про Збараж ПАРТ 1

Збараж - моє рідне місто !
Воно красиве та гармонійне.
Вихідні тут проходять чудово ! Свіже повітря, аромат цвіту та квітів, суцільна гармонія.
Тут,голова вільна від проблем та буденних думок.
Ось,уже 4день я вдома і маю маленький фотозвіт та розповідь про домашні справи)
Перший вечір я провела вдома.Знімків нема,пригод теж )
Наступного дня,як заведено перед святами,нас з сестрою чекало глобальне прибирання )
В цей же ранок,після вичісування котячої шерсті з ковра,я твердо вирішила переселити свого Лєва на подвір*я ) Бігати є де,а йому,дикому , це і потрібно)

#моєвперше було - косіння газону ) Правда,поки я приборкала газонокосарку...охохо)))
Сестра з мене кепкувала та фотографувала цей епічний момент)
Що ж вам сказати? Це не важко ) Я ловила позитивні миті та насолоджувалась ароматом свіжоскошеної трави )
Ось така я )

Потім,ми попри роботу "мучили" своєю любов*ю наших тварин.Олькин "малий" Мухтар вирішив втекти і побігати по подвір*ї,а важить той "Малий" ( це вона так каже),мабуть, як я..Тому,коли він побіг,я їй сміло заявила :" О тепер,лови свого малого" )))
А Ольки то 45кг )))
Ну кілька знімок,після того,як ми його зловили все таки є )
Дивіться на решту наших пухнастих друзів)