понеділок, 4 лютого 2013 р.

про самотність в двох словах

    Цей вірш присвячений самотнім,літнім людям. Бабусям та дідусям,які залишилися самі у холодному,пустому домі.
   Я написала його ще влітку. Звідки взялись слова для присвяти чужим емоціям я і не знаю.Та змогла відчути та написати .


Вже вистигли сліди на польовій стежині
ЗмінИлося тепло на холод
Хтось виключив нічник в старій хатині,
забувши,що він має бути поряд
Шепочуть стіни,що зима на носі
В душі зима - бо за вікном ще літо
Забув хтось свої ноти на порозі
й на голе тіло курточку одіти
Закрилося вікно - та ще відкриті двері
Скрипить підлога від легеньких кроків
У домі добре - та немов в пустелі
не видно на годиннику прожитих років