четвер, 26 грудня 2013 р.

У прямому ефірі Сіднею


Монолог із бетонними вежами
У прямому ефірі Сіднею
Ми так часто буваєм обмеженими
Ми руйнуєм світи
Обираєм алеї

На кондитерських фабриках ефімерної правди
Хтось шукає свободу -
Знаходить брехню
надто голосно молиться на чужу вроду
Коли мовчки ховає у шафу свою..

Безіменними бірками крикливих мовчанок
Ми клянемося завтра змінити себе
Надто повні кишені пустих обіцянок
Доки думаєм -
час безупинно іде


25/12/13 @Malynivna


середа, 25 грудня 2013 р.

Тотем

**
Моя творча криза закінчилась
Нарешті :)
Тому, до уваги зовсім новий /інший/ вірш про тотеми, желатин і формули
Та щоб його зрозуміти - варто читати між рядків :)

**


Желатиновими ріками тече до рук 
усвідомлення життєвої хімії
Апельсиновими кроками стираю із обличчя 
залишки цинізму
Чи з космічними натхненнями я тональність своїх ідей 
змінюю?
Чи втираю в стіну спокій з погрозами вандалізму?



Вишуканим світлом 
я вбираю себе у впевненість
Праска парує 
солодкими, карамельними римами
Відчуваю чужими руками осінню нестриманість
Роздираю цілунками подихи 
спричинені мотивами



Алегорії смутку вив'язують спицями 
формули
Ідентичність яких, 
перебили вчорашні дебати
Із корицею чай 
можем різати склянками голими
Я прокинулась в Африці.
Я твій тотем
можеш брати...

середа, 4 грудня 2013 р.

Тим хто продався; Беркутівцям,котрі били мирних; Суддям,які судять невинних.

За 100гривень продав рідну матір
І віддав разом рідну землю
Як ти можеш вночі мирно спати ?!
Як продав уже душу свою ..

За "наказ" ти продав рідну доньку
І ймовірно , продав вже синів
Поки били людей біля "йолки"
Ті співали крізь сльози вам гімн..

Ти кидаєш невинних за грати
Бо для тебе життя їх - пусте..
Як же жінко,тебе називати ?
Коли серце у тебе гниле ??



пʼятниця, 22 листопада 2013 р.

вірш

Чомусь, вірш написався кілька днів тому російською..
Моє Вперше

**

Можно я возьму спички и прийду к тебе ночью домой?
Ты говоришь, что у тебя замерзло сердце.
Я разожгу на груди огонь и буду греться с тобой
Я для тебя, как кофе из чили-перцем.

Ты всю ночь обнимаеш испачканый кровью рукав
И целуеш колени мои, Обжыгая зеленкой и йодом
Я бежала к тебе.
Я упала..
Ах если б ты знал
Один день без тебя очень часто мне кажется годом..

вівторок, 19 листопада 2013 р.

Книжковий запій 2

Від останнього посту прочитала ще 2 книги

7.Т.Малярчук "Біографія випадкового дива"

Наскільки мені сподобалась "Згори вниз" - настільки не сподобалась ця книга.
Таке собі висміювання теперішньо влади та дурних законів. Наголошуючи на тому,що в нашій державі нічого не добитися..шляхом історії про дівчину Лєну . Фанатичну альтруїстку..

8. Д. Корній "Гонихмарник"

Післявчора, напившись міцного еспрессо, не могла заснути
Усі девайси повимикала. Лиш мій Янг лежав біля мене із закачаною книгою у потрібному форматі.
Почала читати..
В результаті 1/4 книги прочитала на екранчику смарта 3,2дюйма ))
Пошкодувала очі і закінчила книгу на електронці..
Дуже захоплююча історія.
Люблю Карпати.
Люблю міфологію.
Люблю історії про характерників і мавок.
Люблю такі світлі і щирі історії
Мені, (останнім часом досить скептично налаштованій) людині, ця історія , мов світло , пролилась на певні погляди
Вчасно

Дуже сподобалась !
Легка, моментами з напруженими моментами, хороша, добра..
Раджу! 

неділя, 17 листопада 2013 р.

alco

**
Ти пустий в середині,мов м*яч
Ти набитий гарячим повітрям
Замість серця у тебе загноєна рана,
Що виблискує ззовні поламаним вістрям

В тебе очі зі шкіри,
А в роті кинджал
Ти тримаєш руками прострочену змову
Ти не бачиш де правда
І йдеш на вокзал
Ти забув свою мову і свою розмову

Ти брудний і протухлий дешевим вином
Споконвіку не знаєш прекрасніших буднів
Ти не вмієш читати і наче «воно»
Пропиваєш минуле
Пропив вже майбутнє



Листопадове

***
Я боюся з тобою зустрітись
Давай далі спілкуватися знаками
Я ж захочу тобою зігрітись
Й частувати сніданками..
Звісно,із злаками

Ти візьмеш мене в руки-
Поставиш на стіл
Відкоркуєш із пляшки блакитного джина
Розіллєш в чашки ртуті
І візьмеш приціл
Запитаєш, чому я не твоя дружина

Розкладеш свої ноти
І візьмеш «мінор»
Фа Дієз і проводиш руками по шиї
В моїх жилах тим часом кипить уся кров
Ти торкаєш мене..
Наче,я в твоїй силі

Виправляєш по тілу мелодії слів
Я записую все на новенький сіді
Як,скажи, ти мене полюбити посмів ?
Можеш грати на мені всі свої пісні..