/бАлі/

Засинати під звуки дощу,

де між нами стікає пісок

Обійматися досхочу.

Нам до щастя всього лиш крок

Розфарбований світлом світ

Я тримаю у твоїх руках

Я готую нам липовий цвіт

Будем пити на теплих мостах.

Гладдю шиється кожен ранок

Холод сходу - це благодать

Я принесу нам щастя на ґанок

І на кінчиках вій ти захочеш його розгадать.

ВОда

А я тебе вже обіймала під дощем ?

Коли на тілі розквіта' вода ..

Чи накривав мене своїм плащем ?..

Бери і множ мої слова на два

Вдягаю душу й тіло у росу

Збираю із плечей твоїх безладний сміх

Вдихаю грудьми всю навколишню красу

Мого натхнення хватить на усіх

Хіба я не казала,що у нас є крила, 

Які синхронно миються дощем ..?

Моя душа - човен. 

Твоя - вітрила

Ми можем грітися одним плащем

05-06/04/14

Горну(ТИ)ся

Горнусь до тебе в обід - 

планети сходять з орбіт

Горнусь до тебе вранці - 

зірки кружляють в танці..

- Горнись до мене вночі..

Бери від щастя ключі..

Горнусь до тебе щодня

Моє ти щастя !

Я твоя

Марки на Груди

Слова застрягають у мене між ребрами

то вранці лоскочуть,

то десь серед ночі

Чужі обіцянки ростуть поміж вербами

Ховають у корінь безсовісні очі

Бліді, зимні щоки здригаються з відчаю

Пінцетом виймаю з-під ребер по букві

Така реконструкція вже стала звичаєм

Наклеюю марки на груди..

Хай будуть

28/03/14

..мене у руки..

Бери мене в руки - цілуй зап*ястя

Тепер або ніколи..

за крок до щастя

Горни у себе тричі - щоби до пари

Торкаю твої вилиці

без слів..

руками

Впиваюсь в твої плечі -

лоскочу віями

Це так тепер доречно -

слова міняти діями

Танцюю в тебе в просторі - 

зав*язую вузли

Мої цілунки  постріли

Дивись, не упади ;)

А втримаєш гармонію - люби мене всі ранки

Моє тепло є зброєю

і я не ставлю рамки

Танок у росі

Від ранкових світанків,

танкІв у росі

Розумному досить для справжнього смаку

Від заходу сонця у повній красі,

де замість дощу в небо падають знаки..

Від щирих усмішок парує тепло

стікають у море смачні порівняння,

щоб в світі завжди так комфортно було

Від щастя складаються в коло рівняння..

В руках панорама гірських горизонтів,

де вітер дарує душевну вуаль

Загорну в обійми у ці міжсезоння

Послухай як зорі дзвенять..

мов кришталь..

десь на 7-му небі

Відчуваю терпкість безмежного сонця

Десь на сьомому небі буяє життя

Розливаю казкового чаю по вінця

Я заплющую очі.

Ловлю небуття

Все навколо магічне,

безмежне,

солодке

Часом, танці танцює моя голова

Я стискаю губами весняне повітря

Це весна,від якої я гублю слова

Як важливо зловити свій вітер руками

Обійняти,

горнутись,

давати тепло

Я блукаю, шукаю, мандрую світами

Лиш би радісно й добре у серці було