субота, 5 квітня 2014 р.
Марки на Груди
Слова застрягають у мене між ребрами
то вранці лоскочуть,
то десь серед ночі
Чужі обіцянки ростуть поміж вербами
Ховають у корінь безсовісні очі
Бліді, зимні щоки здригаються з відчаю
Пінцетом виймаю з-під ребер по букві
Така реконструкція вже стала звичаєм
Наклеюю марки на груди..
Хай будуть
28/03/14
вівторок, 1 квітня 2014 р.
..мене у руки..
Бери мене в руки - цілуй зап*ястя
Тепер або ніколи..
за крок до щастя
Горни у себе тричі - щоби до пари
Торкаю твої вилиці
без слів..
руками
Впиваюсь в твої плечі -
лоскочу віями
Це так тепер доречно -
слова міняти діями
Танцюю в тебе в просторі -
зав*язую вузли
Мої цілунки постріли
Дивись, не упади ;)
А втримаєш гармонію - люби мене всі ранки
Моє тепло є зброєю
і я не ставлю рамки
понеділок, 31 березня 2014 р.
Танок у росі
Від ранкових світанків,
танкІв у росі
Розумному досить для справжнього смаку
Від заходу сонця у повній красі,
де замість дощу в небо падають знаки..
Від щирих усмішок парує тепло
стікають у море смачні порівняння,
щоб в світі завжди так комфортно було
Від щастя складаються в коло рівняння..
В руках панорама гірських горизонтів,
де вітер дарує душевну вуаль
Загорну в обійми у ці міжсезоння
Послухай як зорі дзвенять..
мов кришталь..
десь на 7-му небі
Відчуваю терпкість безмежного сонця
Десь на сьомому небі буяє життя
Розливаю казкового чаю по вінця
Я заплющую очі.
Ловлю небуття
Все навколо магічне,
безмежне,
солодке
Часом, танці танцює моя голова
Я стискаю губами весняне повітря
Це весна,від якої я гублю слова
Як важливо зловити свій вітер руками
Обійняти,
горнутись,
давати тепло
Я блукаю, шукаю, мандрую світами
Лиш би радісно й добре у серці було
середа, 26 березня 2014 р.
Зранку йшов дощ
Зранку йшов дощ
Я вдивлялася в безодню води
...не йди...
Без питань
Без думок
Без журби
..Я благаю..
...не йди..
**
Вже тиждень гримить щось у небі
Я мовчки пакую ключі
..до тебе..
..до тебе
..до тебе
Чи вранці
Чи вдень
Чи вночі
Безликий сюжет біографії
Ховаю під мокрим плащем
Я схиблена на географії
Напилася твоїм дощем
Я надто поранена війнами
Ти знаєш як це лікувати
Обіймами
Дикими
Вільними
Я так прагну жити..
лиш би не вмирати
..А зранку йшов дощ..
Десь в чужих паралелях мої очі ще досі мокрі від снів
Я сиділа й молилась до неба..
на скелях..
..Хочу бути з тобою..
Та весь час бракне слів..
..а тим часом мій вітер розносить ПО(волі) :
Ти люби. Забирай.
Ти ж так цього хотів..
понеділок, 17 лютого 2014 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)





