понеділок, 31 березня 2014 р.

десь на 7-му небі


Відчуваю терпкість безмежного сонця
Десь на сьомому небі буяє життя
Розливаю казкового чаю по вінця
Я заплющую очі.
Ловлю небуття

Все навколо магічне,
безмежне,
солодке
Часом, танці танцює моя голова
Я стискаю губами весняне повітря
Це весна,від якої я гублю слова

Як важливо зловити свій вітер руками
Обійняти,
горнутись,
давати тепло
Я блукаю, шукаю, мандрую світами
Лиш би радісно й добре у серці було

середа, 26 березня 2014 р.

Зранку йшов дощ

Зранку йшов дощ
Я вдивлялася в безодню води
...не йди...
Без питань
Без думок
Без журби
..Я благаю..
...не йди..

**
Вже тиждень гримить щось у небі
Я мовчки пакую ключі
..до тебе..
..до тебе
..до тебе
Чи вранці
Чи вдень
Чи вночі

Безликий сюжет біографії
Ховаю під мокрим плащем
Я схиблена на географії
Напилася твоїм дощем

Я надто поранена війнами
Ти знаєш як це лікувати
Обіймами
Дикими
Вільними
Я так прагну жити..
лиш би не вмирати

..А зранку йшов дощ..
Десь в чужих паралелях мої очі ще досі мокрі від снів
Я сиділа й молилась до неба..
на скелях..
..Хочу бути з тобою..
Та весь час бракне слів..

..а тим часом мій вітер розносить ПО(волі) :

Ти люби. Забирай. 
Ти ж так цього хотів..

пʼятниця, 31 січня 2014 р.

Сигнал

Не так щоб свіже,та нещодавнє :)



Мій внутрішній GPS-сигнал

відчуває порухи твоїх вій

Ти наче вже все сказав

Це час для активних дій

Гігантський,новий маршрут

Мені показав сліди

Ти знаєш, я завше тут

Ще крок щоб до мене дійти..

НедОпиті кавачай парують із моїх губ

Ти краще password вмикай

Мерщій до щасливих згуб

Мої саркастичні сни

втомились і хочуть йти

Чекаю тебе до весни

Я хочу того, чого й ти..


неділя, 5 січня 2014 р.

Ранкова Стрічка


Я приходжу до тебе вранці
Вивертаю душу навиворіт
"На, любий, бери"

Ти, мабуть, надзвичайний коханець
Ти надійність даруєш зливами
й обіймаєш мене згори..

Ти стискаєш слова кліщатами
Ставиш підпис на моїх плечах
Терпко-тепло, мов восени

Ти деталі мої зміщатимеш,
Ти кохаєш мене у втечах,
Притискаючи до стіни..

Неважливо де чия правда
Де ховається біль та сором
Швидкоплинне усе, як час

Я готую себе на завтра
Із душею залишусь гола
Ось він ранок із стрічки
"Про нас"

четвер, 26 грудня 2013 р.

У прямому ефірі Сіднею


Монолог із бетонними вежами
У прямому ефірі Сіднею
Ми так часто буваєм обмеженими
Ми руйнуєм світи
Обираєм алеї

На кондитерських фабриках ефімерної правди
Хтось шукає свободу -
Знаходить брехню
надто голосно молиться на чужу вроду
Коли мовчки ховає у шафу свою..

Безіменними бірками крикливих мовчанок
Ми клянемося завтра змінити себе
Надто повні кишені пустих обіцянок
Доки думаєм -
час безупинно іде


25/12/13 @Malynivna