як буває восени

я знаю як буває восени
в душі порОжньо,
хоч, здається - сонце

дивлюсь на себе подумки
згори
і не шукаю знаків
крізь віконце

я знаю,як буває коли дощ
коли з дверей на мене суне
темна хмара
вмикаю пофігізм,
лягаю спати
що ж?
весна у той момент,
немов примара

як знаю як буває восени
коли бояться змерзнути усі довкола
ти хочеш моє тіло ?
На !
Бери!
Ця осінь без надій буде збиткова

terzo piano

Багатослівні звуки фортепіано
Стирають з голови глобальні плани
Біжу вночі на terzo piano
По фарбу
Щоб замалювати шрами

Мелодика та рими із квартири
Перезвучали
Переграли
Зникли
Все,що могли з тобою,вже пропили -
Чаями / кавами
І знов ранкові ритми..

Для всіх значних думок немає морфію,
а той,що є -
я вже давно розлила
Перечитала всі картини обрію
Ти вибач, що така спокійна
Не вразлива

світанкове

Доброго ранку :)
мій ранок почався десь о 5 :) Це все Львівський форум і Кідрук, на якого хочу втрапити :)
Цей ранок по-справжньому осінній: із туманом та прохолодою.. Чудовий :)
Завдяки збаразькому таксі, яке так і не приїхало, і відповідно, мій потяг поїхав без мене, я протопола пішки через все місто і зустріла світанок :))
Хорошого вам дня :)
Львів, жди :)

періодика

Періодично..
Зненацька..
У дощовий ранок..
**
Сум повертається до мене
Стає в брудних сандалях
на осінній ґанок

Це мов нагадування світу,
Про те,що все в житті
є змінним..
Що після зливи будуть квіти
Про те,
що біль буває тлінним

Клянусь собі під чашку кави,
що в цьому світі є баланс
Що є добро..
що не лукаво
Люди шукають в щасті транс..

І мовчки криком обіцяю
Взяти у руки все тепло
Пробачити себе
Попити чаю..
Наче,нічого й не було..

Осіннє

Восени хочеться пити багато кави Й бажано гріти холодні руки Восени світ не здається таким лукавим З серця лунають кришталеві звуки Восени падає листя на голу душу І накриває її,мов пледом Восени ми не повинні казати «Мушу» Правда не буде здаватись медом Восени вдягну кофтину і вийду в люди, Щоб не забути як пахнуть квіти Восени сонце моїм щодня не буде Йому на заміну приходить вітер

Книжкове

Загубила у серпні ще одну прочитану книженцію

М.Дочинець "Бранець чорного лісу"

Знову книга про ті далекі та важкі воєнні часи.

Книга про силу та єдність

Проте,єдність може бути не лише із іншими людьми..а головна єдність людини - із природою..

Головний герой, через воєнні обставини , потрапив у важку ситуацію. Він опинився сам у лісі: без їжі, вірніше, без жодних засобів існування... У такому лісі,виходу з якого не було..

Книга запоплююча

Книга каже: " Ей,людино, ти не одна в цьому світі. Тут можна жити по-іншому. Не руйнуй.Зупинись.."

Зрештою, читайте самі.

Я плююсую ;)

Моя вереснева книга Макс Кідрук "Мексиканські хроніки"

Нікого не здивую,якщо напишу,що це книга про МРІЮ

Книга,яка в мільйонний раз доводить,що до мрії треба іти ! Мрії треба здійснювати !

Бо якщо ви цього не зробите - для вас цього не зробить НІХТО

Мрії, це те, що в нас є. Мрії, це те,що робить нас щасливими людьми.. Коли є про що мріяти, коли ми мріємо - значить,ми живемо :)

Я пропоную,підняти свої ліниві дупи з дивану (хто ще цього не зробив) і гайда !

Ви як ?)

Щодо книги, то можу сказати, що я полюбила Кідрука.

Вже шукаю час і місце,де його можна буде виловити на форумі видавців:) 

Книга крута ! Історія цікавезна !

Якщо ви любите подорожувати - беріть і читайте !

Я сміялася, переживала чуть, знову сміялася.. захоплювалась :)

У кожного є своя МЕКСИКА (цитата із книги)

Дразнюся і ні слова про сюжет :)

Читайте самі :)

Точно не пошкодуєте !!!

Львівський ранок із дощу

Ранок із гарячих львівських обіймів,

Ранок із холодного львівського дощу..

Біля тебе,мені не потрібне снодійне

Біля тебе, мені якось зовсім не до сну..

Міцно заплутались,щоб не пропасти

Щоби всі ПАЗЛИ складались в ЗІРКИ

Дай мені ще раз в обійми упасти..

Грітись тобою.Шукати шляхи