неділя, 7 вересня 2014 р.

Аукціон ! Розпродаж ! Допомога !

Китайська мудрість каже, що треба позбуватися старого(або того,чим не користуєшся) - щоб отримати щось нове

Моя домашня бібліотека - не вийняток


Розібрала полиці і знайшла у себе багато книг, які не читаю/не читала і не буду читати. Або які читала і більше до них не повернуся.Або які пережила.
Детективів не люблю, але зберігала членство у Книжковому клубі і от назбиралось. Те ж саме з порадниками

Ой, для чого це вам, правда ?:)
Можливо, ви знайдете щось своє.
Проводжу розпродаж

Половину виручених коштів вкладу у видавництво власної збірки віршів, яка вже ось-ось-ось ... :)
Іншу половину - перекажу на армію.

Купуючи книгу, ви зробите приємно собі, допоможете мені видати швидше збірку і допоможете українській армії. 

(звіти будуть обов'язково)

Збірка збіркою, а є речі важливіші, які потребують більше коштів.

Тому пропоную новий варіант розвитку:
Ви купуєте книгу і гроші пересилаєте НАПРЯМУ на АТО . Звітуєте чеком або прінтскріном про переказ.
Давайте допомагати разом !

300грн з продажу уже переказані на армію. Ще 90 грн зобов*язуюсь на днях переказати.


Практично всі книги в ідеальному стані. Або 1 раз прочитані,або взагалі нові.

Ну як ? Цікаво ?:)

1. Одиссея Гомера - ПРОДАНО!
Гроші переказано на АТО 



2. Сердце матери - 20грн

3.Исповедь маски - 15грн


4.Подсознание может все -15грн










                                5.ПРОДАНО - 25грн




6.Легенда - 25грн


7. ПРОДАНО. Три книги за 15грн

8. Агата Крісті - ПРОДАНО ВСІ 5 КНИГ
Методом аукціону зібрано 250грн
Книги підуть у місцеву бібліотеку :)

 

9.Збірник рецептів ПРОДАНО - 20грн

10.ПРОДАНО - 30грн

11.Порадник у побуті - 20грн

12. Наступні 4 книги по 5грн.



От, власне і все :)
Пишіть приватні повідомлення вконтакті або фейсбук
Ось ще електронна адреса : iryna.kryvosheyeva@gmail.com

Книги віддам при особистій зустрічі або вишлю поштою :)

пʼятниця, 5 вересня 2014 р.

Усть-Чорна День 5.

Наш ранок почався з Валєри..
Я знаю, вам вкрай важко уявити як це
Особливо, коли ми не знаємо жодних Валєр :))
Прокидаємося .. і з самого ранку в нас гість.. Так-так, представився він Валєрою і запитав чи ми готові їхати. Куди-що-як він не розповів, просто загадково посміхнувся і залишив свій номер телефону на випадок коли будемо вже готові :)
Мушу зізнатись, що у готовність ми так і не прийшли, проте в останній день нашого перебування в Усть-Чорній, він повернувся і розповів про себе все-все-все :)
Та про це потім ..У розповіді про 9 день
Так от :)
П'ятого дня ми освіжались ( знову-знову )
Лиш цього разу більш пасивно :)

Основним планом була міні-фотосесія при в'їзді у село. Куди ми успішно прибули на мотоциклах
(пишу це, щоб ви собі не думали, що все було так просто, бо назад ми були вимушені йти пішки через всееее село )


  Знімків наробили мільйон. Спека підступно підштовхувала все ближче до води.
Знайшовши прекрасну галявинку та знявши з себе все зайве - ми пішли купатися у річці. 
Ох, як це божественно ! :) Спробуйте негайно ! :)
фоток не буде

А наступні кілька годин ми банально, зате таааак релаксово валялися на березі і просто слухали шум вітру.. Ех, романтика

Я навіть кілька рядків віршованих написала. Поділитись ?;) 
Безвимірні ідеальності шуму води І вітер відносить мене в полонини Побудь ще зі мною й нікуди не йдиЯ з трав нам зготую всесвітні картини..
Безвимірні ідеальності шуму води

Через деякий час, хтось почав нити, що хоче їсти-спати-нудно-їдемо додому-і т.д
Їй ще вдалося поїхати додому, а ми були змушені йти пішки, оскільки транспорт трішки заглючив )
Дорога була невимовно довга та спекотна. На узбіччі паслися овечки, діти дзвінкими голосами запитували:
- Ви ся купали ? Вода зимна ?
А в нас навіть не було сил "йо-кнути" як годиться  і ми просто "такали" по-нашому - по-тернопільському

Приємна втома, розігріті посмішки робили нас дуже щасливими



***
Поки дівчата відпочивали та відсипались, ми з Траяном вирішили пошукати ще пригод, а то нам вічно мало :)
Побродили темним лісом, назбирали пакет трав і потрапили у пастку часу.
В самісінькому центрі Усть-Чорної стоїть лавка-трансформер. Або лавка, яка деформує час
Я ні краплі не перебільшую :)
Повірте, з вікна за нашими спинами долинала така музика, що ми були далеко не в 2014році ) .
Мені не шкода - ось підбірка:


Звуки змішувались із дивними трансляторами дивних голосів.. І лиш запах ладану, який чітко відчувався з вікна гіпнотизував значно більше за музику..

Далі буде..

середа, 3 вересня 2014 р.

Усть-Чорна. День 4

Ранок четвертого дня в Раю, я проводила, як годиться, за чашкою (читайте: каструлею) чаю (так-так, каву я кинула пити ) та в альтанці, над якою смішно звисали ще зелені грона винограду та неспілі яблука.
Поки всі додивлялися ранкові сни під шум гірської річки, я подумки дякувала горам за щастя, насолоджувалась кожним подихом того свіжого, особливого повітря.



І байдуже, що в мене не було натхнення, не було бажання навіть брати ручку в руки. Йому на заміну прийшло таке безмежне щастя, що треба було трохи часу щоб усвідомити його.
Коли я вперше приїхала в Карпати - сказала єдине: " Це мій другий дім"
Той ранок четвертого дня став ще одним доказом цього. Байдуже, що такі от речі доказів не потребують :)


Ох, і активний в нас видався день після такого спокійного ранку :)
Почався він із походу лісом на закинуту відпочинкову базу "Ялинка". В радянські часи "Ялинка" була найпрестижнішою туристичною базою в Усть-Чорній. Хто зна, може і у всьому Тячівському районі :)

/Досі знаходжу на сайтах інформацію про діяльність цієї бази. Насправді, це не так. Вона давно закинута, забута і в межах 500м від неї - жодної туристичної активності/

Лісом ми традиційно збирали грибочки. Олка - героїня того дня, бо знайшла білі гриби прямо посеред дороги :)

Дорога була надзвичайно щедрою на краєвиди. Та зрештою, хіба в Карпатах буває навпаки ?:)
 


Стара, закинута колиба. 
Звучить не надто легендарно, але тут колись працювала співачка Йолка

Відчувши себе на мить героями фільму про закинуті міста, ми пішли відчувати себе ще й героями-амазонками.
Побачивши, куди ми прийшли, твоє "наших" відразу відсіялось і повернулись додому :) 

Без ключів від хати (які були у мене в наплічнику) хехе :)

А нам захотілось дослідити гірську річку та знайти прекрасну лагуну, де можна влаштувати майже американські гірки.
Оскільки стежок та доріг там не було, ми звісно (хто б сумнівався), пішли річкою убрід до бажаної цілі.
Екстремальненько, скажу я вам :)
Кеди слизькі, води моментами було по коліна.( а щоб ви не забували, річка то гірська і температура там далеко не +10 )  і вхопитися не було за що
Та ми йшли, брели, пливли і отримували від цього надзвичайну насолоду )





Окрім краси, ми знайшли дивовижний гриб - "оленячі ріжки".
Вони(ріжки) виявились дуже смачними )


Йшли ми десь 2 км річкою. Та врешті решт, знайшли лагуну. Там дійсно надзвичайно чиста та прозора вода, ще й атракціон можна собі влаштувати, сівши на круглий камінь і з'їхати у воду.



Біля лагунки ми знайшли дядечка, через якого, власне , провтикали її відразу ) Та він потім зник, оскільки рибу там ловити заборонено. А нащо йому незнайомі три свідки ? :) 

Ну і я тішуся :)
 

В той момент, коли ми пройшли повз лагуну,не помітивши її за дядечком, нам зателефонували місцеві друзі і через 5 хв приєдналися до нас. Яке ж було наше здивування, коли нам повідомили, що до лагуни можна було легко дійти лісом від "Колиби" за 10хв :)

Та хіба ми б відчули весь спектр насолоди, якби пішли коротшим шляхом ?
Однозначно - ні :)

На завершення покажу нашу "найвдалішу" фото з Настьою :) 
Після довгої (читайте : мокрої) дороги :)

Традиційно вже підкріплю фото нашої вечері, цитатою, яку Траян вдосконалив :)


Чим би сироїди не тішились - лиш би не м'ясо (с)


Далі буде ..