Магія Карпат. Вірш 3/4/5

Рими, 
мов той серпневий зорепад
Мені на подушку лягають
Зірки рахую 6-ий рік підряд
Вони мене щоночі обіймають

Зірки,мов чай-зігріють без питань
І вислухають мовчки
Без образ
Я не люблю казати "перестань"
Та якщо кажу- 
То забудь про нас

***

Пірнаю в обійми

Так тепло й спокійно

Тримайте. Кохайте

У гір запитайте

Куди пішло літо

Чи буде зима

Я в осінь вже вдіта

Я в гори втекла

****

Дивись у внутрішню безодню

Шукай там спокій-

Він живий

Якщо не завтра-

То сьогодні

Мене ретвітне

Голос твій :-)