четвер, 27 листопада 2014 р.

5 життів


***
Я тричі в тобі захлиналася
Втрачала сумління подумки
Лишатися поряд боялася
Ховалась за твої родимки

Я тричі від тебе цуралася
Хоч півень вже рік не співає
До сонця щоранку сміялася
Воно мене також ховає

Я тричі у тобі топилася
Мов кішка - ще 5 життів
Думками твоїми молилася
Цілунок
"Кохаю"
І знов полетів

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

***
Існують такі пісні, що вивертають душу і додають відчуттів. Під одну з таких пісень написався цей вірш.

неділя, 23 листопада 2014 р.

un bicchiere di neve



в нас на двох лише одна склянка снігу
кілька віршів
трохи музики і 
кілометри доріг
Нам не холодно
Над головою падають зорі
падають мрії
і всього один останній поцілунок
щоб перетворити сніг у воду
щоб перетворити море в океан
щоб перетворити любов в свободу
щоб сказати: " я тебе ніколи не віддам"

четвер, 13 листопада 2014 р.

Не стій..

Не стій і не дивись як я горю
Або іди
або тримай сильніше
Я роздарую посмішку свою
Щоби навколо стали всі добріші

Не обирай собі легкі шляхи
І мотивуй свої думки весною
Не треба руйнувати всі замки
Я попри це залишуся з тобою

Відвідай ще мого смаку
Та обіймай сильніше і сильніше
І не дивуйся,що тримаю руку
В міцних обіймах почуваюся вільніше

Нехай весна,ще зовсім не весна
І я палаю від своїх емоцій
Моя струна розстроїлась.Сумна..
Та все чудово
Я на твоєму боці


прослухати можна тут

середа, 5 листопада 2014 р.

.. А крила має..


Монолог - діалог
Ми втомились чекати
Крига просить тепла -
крила вчаться літати

Може край океану очистить сумління ?
Я втрачаю свідомість - 
ти втрачаєш коріння

Між лопатками повені знайдених знаків
Я втомилась просити - 
ти втомився літати



пʼятниця, 24 жовтня 2014 р.

Залатай !



Залатай моє сумління своїми рядками
божевільними нотами, що втікають із губ
я з тобою відмовлюся навіть від кави
замість неї - відчиню нам двері.
До згуб..
Всі слова - безкоштовні.Навіщо нам спати ?
Ти бери мою руку і йдемо до хмар
Можеш подумки пісню мені заспівати
Відчуваю вустами то холод, то жар
Вдячна сонцю за сяйво,що нас огортає
Ця весна, наче пісня
А пісня - душа
Десь між вітром вночі я тебе обіймаю
Будь зі мною завжди
Я втомилась сама !

субота, 16 серпня 2014 р.

Раб

Спати на прозорих покривалах
Заливати соромом ріки
Бігти без зупину
Без привалу
Впасти на заплакані повіки

Без мети так байдуже живеться
Наче раб,затравлений казками
Без мети - це ніби як без серця
А як з серцем - то хіба шматками

Не кричи у морі про озера
Не топчи ногами по живому
Не шукай між каменями зерна
А як страшно - не кажи нікому

Трав'яний чай

Знаєш.. як би там не було
Я тепер збиратиму щоліта нам трави на чай
Така різна буває м'ята
Бери
Не втрачай

Десь над часом збирається повінь,
спантеличена жовтим дощем
Я шепочу йому свою сповідь
Накриваю світанок плечем

Незрадливими дотиками слова
Розіллю нам до сонця чаїв
До країв чути :
  "Шепчуться.
   Змова.."
Ти мій голос собі причаїв 

Серпень 2014, Збараж