Спати на прозорих покривалах
Заливати соромом ріки
Бігти без зупину
Без привалу
Впасти на заплакані повіки
Без мети так байдуже живеться
Наче раб,затравлений казками
Без мети - це ніби як без серця
А як з серцем - то хіба шматками
Не кричи у морі про озера
Не топчи ногами по живому
Не шукай між каменями зерна
А як страшно - не кажи нікому
Немає коментарів:
Дописати коментар