Знаєш.. як би там не було
Я тепер збиратиму щоліта нам трави на чай
Така різна буває м'ята
Бери
Не втрачай
Я тепер збиратиму щоліта нам трави на чай
Така різна буває м'ята
Бери
Не втрачай
Десь над часом збирається повінь,
спантеличена жовтим дощем
Я шепочу йому свою сповідь
Накриваю світанок плечем
Незрадливими дотиками слова
Розіллю нам до сонця чаїв
До країв чути :
"Шепчуться.
Змова.."
Ти мій голос собі причаїв
Серпень 2014, Збараж
Немає коментарів:
Дописати коментар