Гарем

Скільки прекрасних
довговолосих
принцес
ти ховаєш
за іржавими замками ?
Скільки дарунків щоранку несеш?
Лиш би вони не просились до мами..
Скриньку Пандори давно вже розбито
Струни сумління століт як не грають
Ходиш і нудиш ти цим білим світом
Доки тебе у гаремі чекають
Сліпо тремтять у конвульсіях вії
Мов ті дерева,
яким час роздягатись
Кажуть, любов,
а насправді - повії
Що ж, любий друже, якраз час боятись