пʼятниця, 16 травня 2014 р.

Щастя без візи

Коли він називає мене крихіткою,
Огортає крилами до ночі
Почуваюся смиренно тихою
Сонячні сплетіння цілувати хочу

Коли до нас всього пів дотику
Збереженого Всесвітом і веснами
Мої слова стають його наркотиком,
Його зірки стають моїми сестрами


Коли моє серце до нього мігрує
Залишивши вдома ключі та валізу
Я чую крізь сон,як він ребра цілує
Буває, що щастя існує без візи

Немає коментарів:

Дописати коментар