Коли він називає мене крихіткою,Огортає крилами до ночі
Почуваюся смиренно тихою
Сонячні сплетіння цілувати хочу
Коли до нас всього пів дотику
Збереженого Всесвітом і веснами
Мої слова стають його наркотиком,
Його зірки стають моїми сестрами
Коли моє серце до нього мігрує
Залишивши вдома ключі та валізу
Я чую крізь сон,як він ребра цілує
Буває, що щастя існує без візи
Немає коментарів:
Дописати коментар