"Вино із кульбаб" Бредбері

Ой,вчасно у руки попадають книги. Саме ТОДІ,коли це ПОТРІБНО :)
Привезла подруга із Києва і я відразу взялась за читання.
Неймовірно-тепла книга, сповнена добра та гармонії
Якраз до читання влітку. Якраз встигла ..
Чесно,навіть переповідати сюжет не хочеться, бо мені це не вдасться ! 
Бо вона настільки чудова, що її варто читати ! :)
Дякую, Віоліні за те,що порадила книгу та відкрила у мені ще одну комірчину для радості ! :)
**
Любов – це коли хочеш переживати з кимось всі чотири пори року. Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під всипаний квітами бузок, а влітку збирати ягоди і купатися в річці. Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду. Взимку – допомагати пережити нежить і довгі вечори..
**
Коли людині сімнадцять років, вона знає все. Та коли вона й у двадцять сім знає все, то їй так і лишилося сімнадцять.
**
Хоч би що ти робила, аби лишитися колишньою, ти однаково будеш тільки такою, яка ти є тепер, сьогодні. Час має гіпнотичний вплив. У дев'ять років людина вважає, що вона завжди була дев'ятирічна й лишиться такою довіку. У тридцять їй здається, ніби вона отак і балансує стільки років на цій прекрасній грані розквіту життя. А потім, коли тобі мине сімдесят, то ти вже назавжди, довіку будеш сімдесятирічний. Ти живеш, замкнений у цьому сьогоденні, чи то молодому, чи то старому, але іншого сьогодення тепер для тебе не існує