В повітрі вже пахне осінню
Манірними зрадами, відчаєм
Загадковими посмішками,мріями
Інколи,трішки скаліченими
Хапаю вустами цей холод
Здригаюсь, бо надто пекучий
Мій сум пропорційно вимірює втому
І спить безпробудно.Хитрющий
Торкає повільно і ніжно
Не зовсім слідкує за нотами й темпом
Цей вітер живе у гірського підніжжя
Ховає мене у осінь
Приносить сюди мольберти
Немає коментарів:
Дописати коментар