Слова застрягають у мене між ребрами
то вранці лоскочуть,
то десь серед ночі
Чужі обіцянки ростуть поміж вербами
Ховають у корінь безсовісні очі
Бліді, зимні щоки здригаються з відчаю
Пінцетом виймаю з-під ребер по букві
Така реконструкція вже стала звичаєм
Наклеюю марки на груди..
Хай будуть
28/03/14
Немає коментарів:
Дописати коментар