я люблю КОЛИ..

Я люблю, коли губи сині від поцілунків

Печуть... і навіть трохи болять

В цей момент я наспівую 

пісню Спліна

"Двое не спят"

"Двое не спят"...

Я люблю, коли тіло ломить від спокою

Коли від поцілунків на шиї синці

В цей момент я не сплю

Лиш тихенько нашіптую

"Моє серце у твоїй байдужій руці.."

Я люблю коли зранку мене ти запитуєш

На котру я піду і коли повернусь

В цей момент головою легенько похитуєш

Дуже любиш, як носом об ніс твій я трусь..

Я люблю, коли ти у обійми ховаєш

І вдягаєш у свою футболку вночі

В цей момент дуже солодко й міцно тримаєш

І ховаєш в кишеню від серця ключі...

Лиш слова і паролі

Моє все тіло пересохло від слабкості. 

від сили вже сохне по другому колу. 

часто у мене надто багато радості.

а буває апатія й втома

Десь під дубами, чи липами влітку

я би кидалась щоранку у осінь

я би міняла, що можна змінити

хочеш ти цього/чи зовсім не хочеш

Я би була режисером в депресії

на сніданок щоранку-написані ролі

в мене майже ніколи не буває агресії

Лиш слова і паролі

Вірші і паролі...

** Просто неба.. **

З попелом летять думки про тебе

Ні,я не палю

Це просто миттєва слабкість

І мені її більш не треба

**

Просто неба..

**

Перед тим як іти додому

Я неначе  розіграна сцена

Відчуваю ілюзію й  втому

Йди до мене…

 **

Я би стільки хотіла сказати

Та мовчу

Всі слова просто гра

Сумно й вільно тепер засинати

Лиш би знов не приснилась зима..

Їж / Пий

Їж ментол з моїх губ

Я для тебе їх смачно зготую

Не спіши

Не давись

Я лиш тут залишаюсь  собою

Пий нектар із очей

Щоби  зняти мою сліпоту

Але міцно тримай

І тоді

Не піду..

Не піду

Їж тепло мого тіла

Воно корисне,поки гаряче

Знаєш

Я б до неба летіла

Щоб ти знав

Щоб ти бачив

Що значу..

25/07/13

про найдорожче.. :)

Перейшов час за північ і можу сміло співати "Happy birthday'' своїй найдорожчій людинці :)

Моїй сестричці Олі сьогодні 17років.

Якось мені і в голові не вкладається,що вона вже така доросла..

Ще нещодавно, лякала її злими принцесами, які мали вкрасти її сестру ( себто мене ), якщо вона не зробить так,як я хочу .. :)
Недавно ми сварилися, бо не могли поділити кімнату / час / велика / ручку..
Грались разом кіндерами.. ( так,так, в нас вони досі є вдома в червоній коробці)..

Ніби минулого тижня я її заколисувала у ліжечку, ображаючись при тому на маму, що не пускає гратись :)
Рятувала її від грому і блискавки. )

Ганяли GTA
Хочеться кричати "ЧАС, ТИ КУДИ ??"

7 років різниці раніше давалися взнаки
Дитячі "страсті" та змагання

Тепер,вже кілька років, ми гармонійно співіснуємо одна з одною і я не уявляю свого життя без свого маленького чуда.. І байдуже, що вона ростом з мене уже )

Я неймовірно щаслива - у мене є сестра !
Вона - найрідніше.. !
Я дуже сподіваюсь і все робитиму для того, щоб ми зближувались, а не навпаки ! :)

Тому, Олка, вітаю тебе з днюшкою !

17 - це прекрасний вік ! Натхненний, повен емоцій та відкриттів !

Будь завжди здоровенька та щаслива !
Нехай тобі щастить у всіх починаннях ! Нехай здійснюються мрії !
Нехай завжди буде достатньо сил та натхнення, щоб іти до своєї мети !

Вірних друзів та щирого кохання !
Натхнення та усмішок !
Тепла та добра ! :)

Поки що обіймаю віртуально,а ввечері чекай на реальні, міцні-міцні обійми :)
Люблю тебе, Петронца :))))

про любов підліткову // про любов дорослу

Сьогодні мала мільйон часу, щоб поспостергігати та насолодитись моментами..

Концерт.
Крута музика..
Море людей..
Згадались свої перші "Нівроку" та " Висадки"..
Згадались підліткові закоханості та любові..

Дивлюсь на людей, бачу різні вікові категорії.. різні реакції та погляди
Увагу привертали підлітки :)
Закохані підлітки.

У підлітковому віці , вірять, що любов справжня і назавжди

І як чудово було спостерігати за тими щирими посмішками, очиськами ,в яких феєрверки із вогників; спраглими поцілунками та такими ніжними та обережними обіймами..
Стільки щирості та почуттів вони вкладають одне в одного.
І головне,вірять, що так буде завжди ! Що не буде проблем, сварок, розлучень.
Комусь здасться,що це наївно..
Мені здається, що це прекрасно !
Ви самі, так зараз можете  ??

А що ж дорослі ?
Сотні разів чула про страх.

Дорослі бояться кожного наступного дня, щоб не втратити ту любов і не розчаруватися знову..

Навіть коли все чудово - бояться.
Коли нема чого боятися - бояться
Коли кохають - роблять дурні вчинки і далі бояться.
Бо граблі номер 1, потім  номер 2.. і все..
Ризик ? Страх ?
Люди бояться залишатися самотніми, але так само вони бояться ділитись собою та кохати.

Здається мені,що нам є чого повчитися у підлітків..
Поки взагалі не зачерствіли,  кожен  у своїй ізольованій мушлі..

про зраду

Останнім часом, часто чула розмови про зраду / коханок/ коханців

Не розумію зради.Ні моральної. Ні фізичної..
Особливо у сім*ї.
Не розумію і не хочу.
От власне, слухаючи сьогодні якийсь гурт на фестивалі - ледь знайшла візитку, щоб записати вірш, що прийшов в голову..
Тема одноіменна.

Моє розуміння. Безперспективність та слабкість..
Не маю багато слів, щоб про це говорити. Читайте самі і не зраджуйте ! Краще любіть !

Давай, побудь мені коханкою

Такою ніжною, приємною..

Лікуй мої сердечні ранки

І байдуже, що не взаємно!

Давай, побудь моєю втіхою

Щоб зранку

чи вночі.. 

Не довго..

І порятуй мене від відчаю

Я буду прикидатися знедоленим.

Я не скажу дружині про тебе ні слова

Я не люблю бачити,як вона плаче

Але я хочу, щоб ти завжди була готова

Хотіти мене і бачити

І так, між іншим, я не піду ніколи з дому

Бо я надто люблю її очі

Що ?

Ти не будеш лікувати мою втому ?

Чого ж ти, дівчинко, мене не хочеш ?

20/07/13

Коли надихає Львів.. :)

Пересохли губи

гуляю по Львову

Присіла у парку

Вгамовую втому

І мружусь від щастя-

воно навкруги

Враз вітер подув - 

знов губи запекли..

Вхопила натхнення за руку..

Чекаю..

Чи губи лікуй..

Чи налий мені чаю..

17/07/13 Львів

Літературне. Я.Вишневський

Поки спокійно попиваю ранкову каву з печенюшками, напишу про ще одну книгу, яку вдалось прочитати у поїзді з Києва :)
Це збірка оповідань Я.Вишневського

"Сцени з життя за стіною"

Чесно, після "Самотності в мережі" я дуже упереджено бралась за книгу. І може би й не узялась, якби її не порадила моя подруга, яка знає толк в літературі :)

Значить, книга складається із 22 коротеньких історій із життя. Цікаво те,що історії реальні і далеко не примітивного змісту. Читати було цікаво :) 

І, о свята наївність , можна легко зрозуміти, які мені найбільше сподобались  :) 

В принципі, раджу. Історії захоплюючі і повчальні. Може, деякі з них на міліметрик зможуть посунути ваше бачення. Чи заставлять повірити у те, в чому ви сумнівались.

І буквально 2 цитати:

Якщо мене болить душа, то я мушу відчувати її скрізь, оскільки душа знаходиться скрізь

Душу можна згинати лише до певної позиції. Потім вона просто тріскається і переламується 

Нічне/ Про рішучість

Без передмови

Набери мені повні груди спокою,

Щоби я вагалась чи варто дихати

Можеш охрестити цю мить епохою

Головне в цей момент не  зникнути

 

Передай мені повні жмені відчаю

Наче,я з ним ніколи не бачилась

В цей момент я думки свої зміцнюю

Я вже щастям примарним бавилась

 

Відроди у мені частки радості

Я б у ній мовчки вчилася плавати

Утопила б ілюзії слабкості

Ні секунди не хочу прогавити

10/07/13

Прочитане

Ще давніше дочитала 2 книги

Із книжковою дієтою покінчено :) Тепер набираю обертів,бо скучилась :))

Ото ж.. Почала із Ремарка

"На західному фронті без перемін"

Під враженнями я ще була не один день і власне,я не знаю,що можна написати про цю книгу.

До таких речей неможливо залишатися байдужим. Вони не можуть не зачіпати

Тому я і не знаю, як описати враження.

Пустка після прочитання і жаль до тих людей,які там були,воювали, бачили..втрачали.

Перед очима стояла та страшна картина фронту. Уява малювала своє бачення..

Молоді люди,які ніколи не побачать барв життя , яким не судилося дожити до старості.. Які змушенні вбивати для того, щоб не вбили їх.

Вдячна за те,що часі,де я живу - немає війни

Радити чи ні ?..
Попри увесь трагізм .. Раджу !

Скільки ж все-таки горя та смутку вміщається у двох таких маленьких цяточках, що їх можна прикрити одним пальцем, - у людських очах.

- Дивно все-таки, як подумаєш, - продовжує Кропп, - навіщо ми тут? Щоб боронити свою вітчизну. Але ж французи також знаходяться тут для того. Щоб боронити свою батьківщину. То хто ж правий?

Звичкою пояснюється і наша оманлива здатність так швидко забувати. Ще вчора ми були під вогнем, а сьогодні клеїмо дурня та нишпоримо довкола в пошуках їжі, а завтра знов вирушимо до окопів. Насправді ж ми нічого не забуваємо. Поки нам доводиться бути тут, на війні, кожний пережитий нами фронтовий день лягає нам на душу важким тягарем, бо про такі речі не можна розмірковувати одразу, по свіжих слідах. Якби ми почали про них думати, спогади розчавили б нас… всі жахи можна пережити, поки ти просто підкоряєшся своїй долі, та спробуй міркувати про них, і вони тебе вб’ють

Скільки ж все-таки горя та смутку вміщається у двох таких маленьких цяточках, що їх можна прикрити одним пальцем, - у людських очах 

Про страх

От і прийшов півфінал поетичного баттлу. Сьогоднішньою темою - є страх
Доречна тема,я вам скажу..

Вірш написала щойно і вислала.
Дякую,моя МУЗО, що ти мене не покидаєш ! :)

Перед свіженьким,ще гарячим віршом - хотілось би розгорнути цю тему.
 В принципі, не так давно я її зачіпала тут про щастя і страх . 

Знаєте,все таки,справа у нашій голові. 
І поки ви собі не дозволите дихати на повні груди - толку не буде..

Я теж жива людина.Теж боюся
Але тільки відчуваю страх,морально себе доводжу до внутрішньої "істерики",лиш би перестати боятись. Лиш би позбутися страху. 
Він тормоз.. Він не дає нам отримати те,про що ми мріємо ! Не дає нам рухатись..
Боятися - це наш СВІДОМИЙ вибір..
Задумайтеся

А тепер і віршик ) Чого,я власне,і прийшла сюди :)))

Страх – це панацея, коли варто бути сміливим

Коли приймаються важливі рішення

Із страхом ти ніколи не будеш щасливим

Це не дасть твоєму духу зміцнення

Страх паралізує та штовхає на негідні вчинки

Чи на те,про що будеш шкодувати

Насправді,немає жодної поважної причини

Щоб цей страх у себе впускати

Страх – це вибір. І він перед нами

Як боїшся – втрачаєш і краю нема..

Ладен землю ти гризти зубами

Бо із страхом НЕ щастя.

Із страхом – убивча зима

Досить плакати,думати,злитись

Геть страхи! І нехай розквітає любов

Ти ж ніколи не зможеш спинитись,

А із страхом не підеш ні кроку.. 

Не кажи,що ти цього не знав ?

Нічне / романтичне

Розчини мене, неначе ти завтра зникнеш

Розчини,як цукор розчиняєш у воді

Збережи мене, неначе до мене не звикнеш

Збережи…  на флеш-пам*яті   чи  просто в собі

Розчини ,я хотіла  б нарешті скоритися

І тримай, і тримай .. наче я  утечу

Із теплом мені зовсім не важко змиритися

Просто,коли стає холодно – я тремчу

Розчини,бо не сила мені ухилятися

Не зникай – я шалено не хочу  закритись в собі

Я вже навіть готова перестати боятися

Тільки лиш розчини

І тримай  ..у тобі..

Про свободу дій :)

Звісно, в поїзді,по дорозі із Києва та післяконцертних емоцій, я написала щось схоже на вірш )
Хочете ?)))

Відчуття внутрішньої свободи - неймовірне..

Коли береш валізу 

і спонтанно їдеш геть..

Коли сам вирішуєш,що тобі їсти

Де сісти

чи в яке місто

Хто тебе чекає..і де

Коли вдається дихати на повні груди

від радості..

Спокійно чи шалено

Коли божевілля - 

це вибір

Взаємний чи невзаємний

Коли щастя вимірюється

концертами

жартами

смачними запіканками

літніми ночами

та філіжанками кави ..

Коли насправді,

все просто

Коли є коло друзів

коло вподобань

та оптимізму..

і неймовірно високий рівень

Реалізму.

Відчуття внутрішньої свободи -

це неймовірно

Бо вибір,як відомо, 

завжди робимо ми..

Це безсумнівно :)

30/06/13

У підсумку хочу побажати вам ВДАЛОГО ВИБОРУ ТА ЩАСТЯ : )