Я переїхала на новий сайт

Друзі, хто ще натрапляє на цей бложик, я в ньому давно нічого не публікую і хочу повідоміти, що переїхала на новий сайт: http://malynivna.com/

Там я пишу про актуальне, серйозне, нове.
Також рада повідомити, що я видала книгу "Будинок Пазлів"
Замовити її можна за посиланням: заповніть гугл-форму

Чекаю вас в гості на новому сайті! ;)

Все, що я вмію..

E non mi accorgo che so respirare (Mina)

Все, що я вмію - дихати
Біля тебе цього вже забагато
Я вмію дихати спокоєм, криками
Втім, можеш і це забирати

Все, що я знаю - потяги
Ними до тебе летіти
Плакати вмію на протязі
Лиш забуваю тремтіти

Все, що я хочу - вірити
Не відчувати руйнації
Віру на сум перевірити
Спокій без дискримінації.

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

Закінчити перед тим як почати

E dimmi ancora
quanto pesa
la tua maschera di cera

Скільки важить твоя бетонна маска ?

Чому до мене її вдягаєш ?

Порятуй мою втому будь ласка

Що ж ти ще про мене не знаєш ?

Скільки важать твої сталеві нерви ?

Чому я періодами їх відчуваю ?

Я не вдягатиму маску стерви

Заради того, що ми разом випили чаю

Скільки важать твої чуттєві рими ?

Чому мені їх даєш читати ?

Я не боюся ні вітру, ні зливи

Я боюся закінчити перед тим як почати

26/11/14

Потяг Маріуполь-Львів

NEGRAMARO - Mentre tutto scorre

Перші рядки вірша взяті з пісні. Власне, вона мене надихнула на ще один вірш.

(про нього в іншому пості)

5 життів

***

Я тричі в тобі захлиналася
Втрачала сумління подумки
Лишатися поряд боялася
Ховалась за твої родимки

Я тричі від тебе цуралася

Хоч півень вже рік не співає
До сонця щоранку сміялася
Воно мене також ховає

Я тричі у тобі топилася
Мов кішка - ще 5 життів
Думками твоїми молилася
Цілунок
"Кохаю"
І знов полетів

26/11/14
Потяг Маріуполь - Львів

***

Існують такі пісні, що вивертають душу і додають відчуттів. Під одну з таких пісень написався цей вірш.

mina feat afterhours – tre volte dentro te

un bicchiere di neve

в нас на двох лише одна склянка снігу
кілька віршів
трохи музики і 
кілометри доріг
Нам не холодно
Над головою падають зорі
падають мрії
і всього один останній поцілунок
щоб перетворити сніг у воду
щоб перетворити море в океан
щоб перетворити любов в свободу
щоб сказати: " я тебе ніколи не віддам"

Не стій..

Не стій і не дивись як я горю
Або іди
або тримай сильніше
Я роздарую посмішку свою
Щоби навколо стали всі добріші

Не обирай собі легкі шляхи
І мотивуй свої думки весною
Не треба руйнувати всі замки
Я попри це залишуся з тобою

Відвідай ще мого смаку
Та обіймай сильніше і сильніше
І не дивуйся,що тримаю руку
В міцних обіймах почуваюся вільніше

Нехай весна,ще зовсім не весна
І я палаю від своїх емоцій
Моя струна розстроїлась.Сумна..
Та все чудово
Я на твоєму боці

прослухати можна тут

.. А крила має..

Монолог - діалог

Ми втомились чекати

Крига просить тепла -

крила вчаться літати

Може край океану очистить сумління ?

Я втрачаю свідомість - 

ти втрачаєш коріння

Між лопатками повені знайдених знаків

Я втомилась просити - 

ти втомився літати