середа, 8 травня 2013 р.

про резервацію.Part II ( у продовження до попередньої теми )

До попередньої теми..
Для початку прикріплю вам неймовірно-чуттєву пісню..Мої улюблені Negramaro та солістка Cranberries.  Ви знаєте,що музика може розривати щось всередині на шматки ? В мене дуже тісно пов*язані емоції саме з музикою та ароматами. Насолоджуйтесь! А я поділюсь ще поезією
Перший вірш якимось містичним чином притягнув одну подію,на яку я не сподівалась та не очікувала. Написала я його буквально вночі,а зранку вже була шокована побаченим/почутим.


Ностальгія другий рік підряд Куди подіти свою голову? Хто обіцяв,що мости горять? Підіть,спаліть,будь ласка знову! Ватяне тіло,як десь чую спів Руки тремтять.Головокружіння Хто там казав,що світ вже здурів? Йдіть ,покажіть їм ще моє творіння! Краще б заснути на всю осінь знов Так позбираю пазли розбиті Хто там казав,що існує любов? Де вона ділась з вчорашньої миті? Я тебе прошу,мозок,засни! Дай я подихаю трохи спокійно Хто рахував скільки днів до весни? Дайте,будь ласка,на осінь снодійне


другий вірш писався в одну ніч із першим

Цей потяг завезе нас в нікудИ. Покине і поїде десь на північ Я,як завжди не знаю куди йти Попереду й позаду ніч нас Здається,зрушую стіну Чи то ламаю чужі зливи. Неначе,я давно живу Вже сотню років.І щасливо. Тремтить прощання на стіні. Висять слова на вбитих цвяхах Я буду плакати ввісні Хай потяг мчить по рельсах й бляхах Я буду вірити в казки, Хай кажуть люди,що не варто. Я вже не дам тобі руки Хіба,прийде велике свято. Сміятись буду я до сліз, Нехай всі кажуть :»Божевільна» Та потяг десь тебе відвіз
Крикнув на вітер,що я вільна




Роздягни мене у своїй машині Можеш везти хоч на край світу Здається,я нова віднині Тримайте від мене привіти Роздягни ! І сядь збоку тихо Хоч я вільна,навіщо ці драми? Як підеш,то буде мені лихо А залишишся..Що буде з нами? Заплющ очі і дивися у корінь Я прикрию себе білим снігом Відчуваєш гарячий промінь? Хіба це може бути збігом? Не вдягай мене більше у одяг Загорни усю краще у ласку Поміняєм машину на потяг І самі собі створимо казку...




Ось і все. Я поговорила про те,що хотіла ) Тему закриваю )
Бажаю всім розуміння та любові !
Цього ніби мало,але насправді більш ніж достатньо